• USD 28
  • EUR 33.7
  • GBP 39.1
Спецпроєкти

Стабільні тарифи і гірськолижні курорти. Що наобіцяв Шмигаль замість звіту за рік роботи

4 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль дав пресконференцію під гучною назвою «Рік роботи». Багато хто думав, що це буде звіт, але ні — голова уряду в основному говорив про майбутнє, роздавав обіцянки. Мабуть, розраховує ще на рік роботи на посаді ...

Денис Шмигаль
УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Звичайно, відразу треба визнати, що формат заходу викликав довіру до розмов про плани — журналісти хотіли якщо не нових сенсів, то інформприводів. Звучали і питання про наболілі проблеми 2020 р., проте прем'єр у відповідь зазвичай пропонував рішення, що йдуть далеко в майбутнє.

Розглянемо основні економічні посили голови уряду.

Ринкові ціни як декларація

Філософія уряду, нагадав Денис Шмигаль, — досягнення ринкових цін. У цій моделі — ціна товару повинна формуватися попитом і пропозицією для всіх, а ті, хто не може сам платити повну вартість, отримують монетизовану допомогу від держави.

Так, на даний момент уряд прямо не регулює ціни на продукти харчування (цю практику щодо соціально важливих продуктів скасували в минулому році). Хоча побічно, за словами прем'єра, може це робити: наприклад, домовляюся з виробниками про збільшення обсягів виробництва.

Утім, як тільки мова зайшла про конкретику — Шмигаль заговорив про важливі винятки типу «неринкового тарифу» для населення в 1,68 грн за кВт-год.

Ринок електроенергії: населенню — низький тариф, «зеленці» — мільярди

Реклама на dsnews.ua

Отже електрику з 1 квітня, коли закінчується дія постанови про її фіксовану ціну для побутових споживачів, швидше за все, не дорожчатиме і залишиться на тарифі 1,68 грн за кВт-год. Це дуже занижені розцінки: прем'єр в ході пресконференції навіть не приховував, що мільярдні збитки державного «Енергоатому» сформувалися, зокрема, тому, що йому довелося з-під палки продавати ресурс на потреби населення за 1 коп. (ціна кіловат-години). Однак так буде не завжди. «З 1 квітня люди змін, швидше за все, не відчують. Але це не означає, що так все залишиться і в майбутньому. Ціни ростуть ... Будь-який товар в ринковій економіці повинен бути оцінений у ринкову ціну», — констатував Шмигаль.

Утім, навіть якщо винести населення за дужки, навряд чи можна говорити про ринкові ціни на електроенергію в Україні в класичному розумінні, коли немає штучних «булочок» для того чи іншого гравця. Адже держава зобов'язалася викуповувати електрику у власників «зеленої» генерації за кратно завищеними цінами. І заборгувало десятки мільярдів гривень. Ця проблема особливо гостро проявилася в минулому році і так і не була вирішена. Зараз в уряді розглядають можливість погасити борги перед власниками поновлюваних джерел енергії за рахунок майбутніх бюджетів — випустивши так звані «зелені облігації» на суму до 24 млрд грн. За словами прем'єра, вже є домовленості з міжнародними фінансовими партнерами по випуску таких облігацій.

Ринок газу: річний тариф за замовчуванням, але верхньої ціни не буде

Уряд незабаром скасує верхнє обмеження вартості газу для населення в 6,99 грн за кубометр, однак обіцяє не допустити різких стрибків цін у платіжках. Для цього всіх постачальників зобов'яжуть за замовчуванням надавати побутовим споживачам тариф на рік. Таким чином збираються вирівняти ціни, які влітку зі зменшенням попиту зазвичай опускаються, а в опалювальний сезон різко йдуть вгору.

«Де в Європі населення щомісяця аналізує, який постачальник дає кращу ціну на газ, проводить облік зарплати, щоб розрахуватися за нього в зимовий період? ... Ми вводимо річний продукт, він абсолютно ринковий. Згідно форвардних контрактів постачальники бачать, якою буде середня ціна за рік. Це дає можливість згладжувати цінові піки взимку ... Але очевидно, що і найдешевшої вартості газу по 2 грн влітку не буде. При річному продукті ціна цілий рік буде однакова, буде середня ціна», — сказав прем'єр.

Якщо розуміти цитату дослівно, то це не просто вирівняє, а полегшить платіжки багатьох українців. Тому як основні обсяги блакитного палива побутові споживачі, у всякому разі мільйони власників газових котлів, використовують в осінньо-зимовий період. І якщо зараз вони спалюють «куби» за найвищими за рік розцінками, то вже в наступному опалювальному сезоні — будуть платити за середніми. Що ж стосується централізованого опалення, близько 80% ціни якого припадає на газ, то тут ще немає ясності — Денис Шмигаль не говорив про тарифоутворення для теплокомуненерго.

Підкреслимо ще один нюанс: опція річного тарифу буде активована за замовчуванням, але якщо абонент захоче ризикнути і відстежувати ціни частіше — він зможе перейти на місячний. З точки зору архітектури вибору це хороше нововведення, адже людині відразу надається більш надійний варіант. Мабуть, це краще, про що повідомив прем'єр на сьогоднішній пресконференції. Однак залишається два питання. По-перше, чому так не зробили ще з цього опалювального сезону (нагадаємо, ринок газу відкритий з 1 серпня 2020-го)? По-друге, чи не зіпсують всю малину постачальники, у яких з математикою і логікою, однозначно, все в порядку: побачивши потенційні збитки, вони можуть відразу влупити високу ціну на річний пакет — яким чином держава зможе їх проконтролювати?

«Самодостатній газовидобуток»: стара пісня про головне

Вже до 2025 р. Україна зможе забезпечити повністю себе газом власного видобутку, прогнозує Денис Шмигаль. За його оцінками, в найближчі роки інвестиції в цю галузь складуть 10 млрд грн. Причому і «Нафтогазу» дали нові площі для буріння, і з приватними компаніями укладаються договори про розподіл продукції. Прем'єр назвав 2025-й «дедлайном», проте в українському контексті такі запевнення дуже сумнівні. Всі ще пам'ятають провалену «Укргазвидобуванням» програму 20/20, згідно з якою передбачалося, що країна буде повністю або майже забезпечувати свої потреби в природному газі ще в минулому році.

Ціни на бензин перевірять, але радіти рано

Уряд перевіряє, чи не було зловживань на паливному ринку, через що ціни на бензин і дизпаливо рвонули вгору. Якщо порушення будуть виявлені, то Шмигаль обіцяє «врегулювати» ситуацію.

"Міністр економіки вчора проводив зустріч з усіма мережами, які постачають паливо і торгують вроздріб. Дійсно, ціни виросли. Шукаємо причини, якщо вони об'єктивні і це ринок — добре, якщо є якісь картельні змови, зловживання — розпочато процедури по перевіркам законності функціонування окремих мереж і станцій, АМКУ робить свою роботу", — розповів він.

А ми додамо, що радіти рано: цілком можливо, що ніхто ціни не знизить, оскільки, як недавно з'ясовувала DSnews.ua, експерти сходяться на думці: розцінки на табло наших АЗС підштовхує нафта, що дорожчає,адже більшість нафтопродуктів ми імпортуємо.

Надії на допомогу МВФ відкладено на літо

Черговий кредит від Міжнародного валютного фонду відкладений як мінімум до літа. Шмигаль розраховує підписати staff level agreement для другого траншу до червня. А для цього, за його словами, залишилося вирішити п'ять питань.

"Зняти в кінці березня верхню межу ціни на газ у 6,99 грн/куб. м, узгодити макропоказники на 2022-2023 рр ... і три ключових питання — судова реформа (закон про Вищу раду правосуддя), закон про посилення кримінальної відповідальності за незаповнення декларації або заповнення її не належним чином, а також закон про НАБУ — про призначення голови і його легітимізації відповідно до Конституції ", — уточнив прем'єр.

Угоду з МВФ треба підписати хоча б у червні, оскільки від цього залежить надання Україні макрофінансової допомоги від Євросоюзу, щоб встигнути отримати її до вересня.

Що ж стосується виплат та обслуговування державного боргу, то прем'єр-міністр запевняє, що все йде за планом (навіть зараз на казначейському рахунку є 1,5 млрд валюти в доларовому еквіваленті), хоча найскладнішим буде вересень.

Третя хвиля епідемії і привид нового локдауну

Україну вже накрила третя хвиля епідемії коронакризи, заявив Денис Шмигаль, а тому він не виключає введення чергового локдауну, коли «велика частина областей будуть у "червоній зоні». Звичайно, в майбутньому можна сподіватися на ефект від масової вакцинації, але в найближчі місяці вона точно не гарантує, що причин для локдауну не буде.

Гори планів на гірськолижний туризм

В уряді хочуть передати з держвласності місцевим громадам території лісових масивів у Карпатах для будівництва гірськолижного курорту "Боржава" (в межах населених пунктів Свидовець і власне Боржави). Ця земля призначена не для комерційного використання, а виключно для організації гірськолижного курорту. За словами Шмигаля, великий потенціал для розвитку гірськолижних курортів у Карпатах, а "Боржава" — далеко не єдиний проєкт, який почнуть цього року.

Утім, як писала DSnwes.ua, про нові гірськолижні курорти заявляли і приватні компанії. Все б добре, але залишаються сумніви в тому, чи буде платоспроможний попит на них, якщо всі ці творчі ініціативи все-таки втіляться в життя. Напевно, сумніваються і інвестори, оскільки не поспішають вкладатися в Українські Карпати: курорт рівня "Буковля" в Україні поки що один.

Податковій амністії — бути, ПнВК — під питанням

Прем'єр вважає, що запропонована президентом Володимиром Зеленським амністія капіталів повинна принести в бюджет «хоча б мільярди» гривень. Скажімо прямо, очікування скромні. Утім, обілення капіталів може також дати імпульс економіці, на що сподівається влада. DSnews.ua детально розбиралася, що чекає українців з 1 липня 2021 р., якщо податкову амністію все-таки запустять, а також чи можна сподіватися на значний макроекономічний ефект від таких заходів. Спойлер: у дизайні реформи серйозні недоліки, а значить, є сумніви в тому, що вона добре спрацює.

Ще одне фіскальне послаблення — ідея заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. В уряді — за. Але міжнародні партнери, за словами Шмигаля, небезпідставно вказують на можливі проблеми з наповненням бюджету в перші роки після такої реформи. Таким чином, ідея підвисла. «Ми працює над можливістю механізму введення ПнВК, але різко не буде. Це складні процедури», — констатував Шмигаль.

Додамо, що оптимізм уряду з приводу ефективності такої заміни податків грунтується лише на досвіді декількох невеликих країн, у першу чергу Естонії, з абсолютно відмінною від української структури економіки. Тому для прогнозування успішного введення ПнВК в Україні просто недостатньо даних. Відкрите питання — чи потрібно взагалі боротися за даний податок.

Інші пріоритети: зовнішня торгівля, накопичувальна пенсія і вугільні регіони

Під час пресконференції Денис Шмигаль підтвердив плани уряду запровадити другий рівень пенсійної системи (коли з трудових доходів обов'язково відраховується відсоток на особистий рахунок у незалежному пенсійному фонді), трансформувати вугільні регіони (в тому числі сконцентруватися на видобутку літію) та переглянути правила торгівлі з Євросоюзом, Туреччиною, Канадою. В останньому випадку, щоправда, акцент робиться на збільшенні оборотів, однак не факт, що це піде на благо українським виробникам. Наприклад, у промисловому комітеті Верховної Ради вже заявляли, що зараз Туреччина, яка тримає високі мита, фактично вимагає від України виключити з режиму вільної торгівлі продукцію сільськогосподарської переробки, зберегти обмеження доступу наших промтоварів на турецький ринок і експортні субсидії, скасувати експортні мита на сировину .

Вітренка — призначити, Коболєва — не чіпати

Що стосується актуальних кадрових питань, то Денис Шмигаль вважає, що Міненерго як одне з ключових майстерності повинна очолювати людина в статусі міністра. Тому він чекає, коли ж «Слуга народу» все-таки буде готова підтримати на цю посаду Юрія Вітренка, який, за словами прем'єра, рівновіддалений від усіх груп впливу на енергетичному ринку. У той же час прем'єр не бачить і необхідності розривати контракт з головою НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим і міняти наглядову раду компанії, як цього просив Вітренко через скорочення в 2020 р газовидобутку. Втім, офіційна реакція уряду на це звернення ще буде.

    Реклама на dsnews.ua