• USD 39.6
  • EUR 42.3
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Обіцяти - не означає одружитися. Розбір фантазій Зеленського про мости, кредити та дороги

Україна була б ідеальною країною для життя, якщо б її економіку вдалося привести в порядок. Але вже шостий поспіль президент дає більше обіцянок, ніж у нього виходить виконати

Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Пресконференція Володимира Зеленського, присвячена першій річниці його президентства, лише частково піднімала питання економіки. Але коли торкалася - ставало зрозуміло, що глава держави вирішує економічні питання на низовому рівні - поточний договір з МВФ, приватизація конкретних підприємств і по скільки гривень доплатити пенсіонерам. А ось про економічну стратегію, про бачення перспективи та шляхів розвитку не було сказано майже нічого.

Подивимося, про що Зеленський все-таки сказав.

Приватизація

Болюче питання про приватизацію державних активів і поповнення за рахунок цього бюджету країни на перевірку виявилося для президента не таким вже й складним. Справа в тому, що Верховна Рада знизила очікувані надходження до держбюджету від приватизації державного майна у 2020 р. відразу на 95,8%, або на 11,5 млрд грн. Залишилося всього 500 млн грн.

Тобто завдання цілком здійсненне, і Володимир Зеленський сміливо говорив про те, що Фонд держмайна (ФДМ) продовжує готувати до приватизації готель "Дніпро" (Київ) і державну енергогенеруючу компанію "Центренерго".

"Все буде проводитися після COVID-19, перший об'єкт - готель "Дніпро" — готовий", - сказав він. За словами глави держави, цей готель має стати "пілотним проєктом великої приватизації", яка далі торкнеться великих підприємств, які є стратегічними для України. Нагадаємо, що ФДМ раніше повідомляв про намір виставити на продаж "Дніпро" у березні-травні за стартовою ціною $10 млн.

Однак для економіки і насамперед для її енергетичного сектора куди більш важливо те, як пройде приватизація "Центренерго". Нагадаємо, що ще попередній прем'єр-міністр Олексій Гончарук 9 листопада 2019 р. заявив: "Центренерго" - в топпріоритеті на приватизацію. І я хочу, щоб ця компанія була приватизована зовнішнім, справжнім іноземним гравцем. І уряд буде робити все можливе, щоб сюди зайшов якийсь сильний гравець".

Реклама на dsnews.ua

Зрозуміло, що розмова про "іноземного гравця" ведеться за однієї причини: вже загальним місцем у ЗМІ стали розмови про те, що державне "Центренерго" в реальності контролюють менеджери Ігоря Коломойського. Саме з його "підступами" пов'язують тривалу метушню навколо енергетичної компанії. Наприклад, 31 січня Господарський суд Києва заблокував приватизацію "Центренерго", а вже 6 січня він же її розблокував.

"Багато чого говорять про "Центренерго", підприємство буде готуватися теж до приватизації, ФДМУ цим займається, у них є чіткий план", - підсумував Зеленський на пресконференції.

Доступні кредити

Вічна, здається, тема: малий бізнес не може отримати від банків "довгі" кредити за адекватними ставками, а населення позбавлене іпотечних кредитів в тому вигляді, в якому їх розуміють в Європі. І ось тепер на пресконференції Володимир Зеленський заявив, що має намір на технічному рівні "дотиснути" банківську систему країни для видачі кредитів населенню. Попутно зізнавшись: влада вже рік бореться (виходить - безуспішно), щоб в українців "були нормальні, живі, європейські, людські кредити".

"Що стосується бізнесу, програма "5-7-9%" запрацювала. Також на технічному рівні ми "додавимо" банківську систему України, незважаючи на те, що вона у нас дуже незалежна. Ми їх "додавимо", і банки не будуть настільки обережними, видаючи кредити нашому населенню, тому що населенню треба допомагати, особливо зараз, коли криза не в Україні, а в світі. Це світова криза, але ми повинні думати про нашу країну і про наших громадян", - заявив президент.

Проблема, однак, у тому, що програма пробуксовує: виданий лише 451 кредит. Справа в тому, що комерційні банки не хочуть брати на себе ризики видачі коштів, а їх регулятор - НБУ - про доступні кредити тільки розмірковує.

Те ж стосується і іпотеки. "Вже рік я, чесно вам скажу, борюся, і це вже другий уряд, щоб у нас іпотека була по 10%. Найближчим часом в Україні вперше за багато років у нас буде іпотека для кожного громадянина України під 10%", - заявив Зеленський.

Ось тільки впливу на ситуацію більше не в президента, а незалежного від нього Нацбанку. Крім того, високі ставки пояснюються високими ризиками неповернення кредитів, а щоб їх усунути, треба системно працювати над створенням і, головне, додержанням у країні правового поля, захисту прав кредиторів. Однак навряд чи цього варто чекати до закінчення коронакризи - в поточних умовах банки вважатимуть за краще перестрахуватися і не ризикувати.

Інвестиції

У відповідь на питання про залучення інвестицій в українську економіку Зеленський повідомив новину: "Ми прийняли рішення - один окремий прозорий інвестиційний офіс буде працювати вже у вересні. І тільки він буде займатися всіма інвестиціями".

Офісом керуватиме ексголова уряду Аджарії Леван Варшаломідзе, який будував Батумі. Крім того, інвестори зможуть отримати доступ до інструменту "інвестиційних нянь" при вкладеннях від $30 млн, а не $100 млн, як передбачалося раніше.

"Цей механізм працював в 60-70-і роки в Сінгапурі, коли не було сучасних інформаційних технологій, коли інвесторів, які не знають китайської мови, треба було в прямому сенсі за ручку водити по заплутаних коридорах уряду східної держави, - сказав "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. - У сьогоднішньому світі і в куди більш сучасній Україні вже мають (і можуть) працювати зовсім інші механізми".

Інше питання - наскільки зможуть допомогти "інвестиційні няні" в умовах, коли, як і раніше, не захищені права власності, коли суди блокують інвестиційні угоди, уряд змінює власні рішення, а корупція продовжує залишатися однією з головних проблем.

Нарешті, залишається відкритим головне питання - наскільки взагалі хтось готовий інвестувати в ситуації кризи, коли важливіше зберегти власну економіку. Тут скоріше потрібні держінвестиції, але про них Зеленський говорив, відповідаючи на інше питання.

Дороги і мости

"Потрібно знайти $3 млрд на всі мости нашої країни. До кінця своєї каденції я добудую всі державні дороги. А місцеві дороги - після місцевих виборів", - сказав Зеленський.

За 2-2,5 року побудують міст в Запоріжжі, впевнений президент; також, за його словами, в одній лише Івано-Франківській області - 1900 мостів. Тому потрібна велика держпрограма по будівництву та реконструкції мостів, вважає президент.

Доля не позбавлена іронії: якраз у той час, коли він говорив про мости, у Дніпропетровській області біля Нікополя обвалився Олексіївський міст. У цей момент по ньому проїздила фура, яка в підсумку повисла на краю і задньою частиною занурилася у воду.

Примітно, що розмова про мости і дороги зайшла після того, як Зеленському поставили питання про коронавірус, президент скористався можливістю і перевів розмову на програму "Велике будівництво".

"Згортання великих програм не буде. Почнемо з того, чим я дуже пишаюся, - це програма "Велике будівництво". Вона триває... Ми збільшили кількість доріг в дев'ять разів, які ми побудуємо в цьому році. Незважаючи на проблеми, незважаючи на коронавірус... Побудуємо дороги. Скільки їх? 4200... Як там буде. Як нам вистачить грошей... Наше завдання - побудувати всі дороги, які стануть "вітриною" нашої європейської країни. А це 25 тисяч (кілометрів) пріоритетних доріг", - сказав президент.

Ця інфраструктурна тема - вічна. Як і питання, звідки взяти гроші на таке масштабне будівництво, або, правильніше кажучи, на такі масштабні державні інвестиції в інфраструктуру.

У січні нинішнього року новий голова "Укравтодору" Олександр Кубраков у своєму великому інтерв'ю назвав цифри. За його словами, вартість ремонту і реконструкції 1 км доріг коливається від 16,5 млн грн до 26 млн грн. Виходить, на будівництво "президентських" 25 тис. км доведеться витратити від 412,5 до 650 млрд грн! Це пів бюджету країни. А до них ще й тисячі мостів додати... Зрозуміло, що за час до кінця каденції Зеленського неможливо залучити відповідні інвестиції.

Амністія капіталів

Зеленський пообіцяв, що закон про амністію капіталів буде прийнятий вже в 2020 р. Він уточнив, що займається розробкою законопроєкту перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук.

"Всі законопроєкти готові. Амністію (капіталів) введемо в цьому році. Ми повинні це зробити. Ми домовлялися і обіцяли людям", - сказав він. За словами президента, зараз йде обговорення відсотка, під який буде проводитися амністія. Передбачалося, що це буде 5% на все - і на гроші, і на нерухомість. Тепер же є передумови знизити цей відсоток для нерухомості.

"Сьогодні складна ситуація в країні, потрібно думати про ці відсотки. Якщо є якась нерухомість або інші об'єкти у людини, потрібно послаблювати цей відсоток. Можливо, нерухомість можна амністувати під менший відсоток або навіть під нуль", - припустив глава держави.

"Це постріл вхолосту. Сама ідея виникла, ще коли Зеленський обирався в президенти, і ось тепер про неї згадали. Недоліки тут - неможливість виокремлювати корупційні гроші. Адже у нас є політики-бізнесмени і бізнесмени-політики, так що будь-легалізація у нас буде легалізацією насамперед корупційного капіталу, - вважає Олексій Кущ. - А бажаючі бізнесмени все одно вже легалізували свої кошти без усяких податків, "відмили" їх за кордоном за допомогою різних схем".

Грошей немає, а що є - доводиться ділити

Якщо рік тому Володимир Зеленський обіцяв припинити "тарифний геноцид", то тепер про тарифи мова взагалі не йшла. Втім, тут владі швидше допомогла хороша кон'юнктура світового ринку, на якому енергоносії дуже подешевшали. Тепер "питання дня" - пенсії, на які грошей не вистачає-за великих зовнішніх боргів.

"При всій повазі до всіх, ми багато грошей повинні міжнародним кредиторам. Дуже багато. Ми серйозна країна, але ми країна бідна, і це треба визнати", - сказав президент. Він зазначив, що щороку Україна змушена виплачувати мільярди доларів за раніше взятими кредитами.

У зв'язку з цим, за словами Зеленського, держава буде виплачувати допомогу нужденним (пенсіонерам, сім'ям з дітьми), але в межах наявних фінансових можливостей. Зокрема, обіцяні надбавки до пенсій у 2021 р. для пенсіонерів старше 75 років.

"Ми запровадили програму 80+, і кожному пенсіонеру ми додали по 500 грн, тим, кому виповнилося 80 років. Далі будемо розробляти програму наступного року 75+. Це велика програма, яку веде міністр Лазебна. І пенсійну реформу вона скоро повинна показати і оприлюднити", - сказав президент. Також він додав, що всім пенсіонерам, які дійсно живуть за межею бідності, додали на період коронавіруса 1 тис. грн. "У нас 12 млн пенсіонерів в країні, як дві-три невеликі країни Європи. Дуже складно підвищити пенсії усім", - резюмував Зеленський.

І ще про гроші: Зеленський впевнений, що в травні вийде підписати нову програму співпраці з МВФ.

"Зараз я підпишу банківський закон, останню умову перед підписанням меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом. Ми підпишемо цей меморандум, я впевнений, що ми його підпишемо в травні. Банківський закон до мене дійде завтра або післязавтра, може навіть сьогодні", - сказав він.

Нагадаємо, ухвалення "антиколомойського" закону (як його прозвали у ЗМІ) було останньою умовою для підписання нової програми співпраці з МВФ.

Шкода тільки, під час дискусії з'ясувалося: президент не розуміє, що таке бідність по-українськи і які люди дійсно можуть вважатися бідними. Детальніше про це читайте в матеріалі "Помилка на мільйони. Як Зеленський у бідних українцях заплутався".

    Реклама на dsnews.ua