• USD 26.5
  • EUR 31.1
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

"Угоди Артеміди". Як США та їх союзники поділять космос

За останній рік правила гри в космосі повністю оновилися. Точніше, їх оновили американці. Два нові ключові чинники — це "Угоди Артеміди" і Космічні сили США

Старт американської космічної місії «Артеміда-1» запланований на листопад 2022 р. Вона повинна підлетіти до Місяця, покрутитися навколо нього і повернутися назад на Землю/NASA
Старт американської космічної місії «Артеміда-1» запланований на листопад 2022 р. Вона повинна підлетіти до Місяця, покрутитися навколо нього і повернутися назад на Землю/NASA
Реклама на dsnews.ua

Повернення Місяця

Перш ніж говорити про правила гри, необхідно хоча б коротко сказати про саму гру. Суть її в тому, що після пів столітньої перерви повинні поновитися польоти людей на Місяць. Причому цього разу земляни збираються не просто знову потоптатися по місячного пилу, але і створити собі постійні бази на навколомісячній орбіті і на самому Місяці. А потім — ще й в особливих точках навколомісячного простору, найзручніших для збірки космічних крейсерів, здатних відправитися до інших планет.

22 листопада 2021 р. запланований старт американської космічної місії «Артеміда-1». Вона повинна підлетіти до Місяця, покрутитися навколо нього і повернутися назад на Землю. Загальна тривалість польоту складе 25,5 діб, в тому числі шість діб — на орбіті навколо Місяця. Це безпілотна місія з випробувальною метою — сертифікувати космічний корабель Orion і ракету-носій Space Launch System для польотів з екіпажом.

Артеміда була в Стародавній Греції богинею Місяця. Її іменем NASA (Національна аерокосмічна адміністрація США) вирішила назвати свою місячну програму, яка обіцяє стати більш грандіозною, ніж програма «Аполлон» 1968-1972 рр.

У вересні 2023 р. має відбутися 10-денна місія «Артеміда-2» за участю трьох американських і одного канадського астронавтів. Вони повинні облетіти навколо Місяця і повернутися назад.

Висадка на Місяць буде завданням наступної, 30-денної місії «Артеміда-3», наміченої на жовтень 2024 р. Два астронавти залишатимуться в кораблі на навколомісячній орбіті, а інші двоє (жінка і чоловік) висадяться в південному полярному регіоні Місяця і пробудуть там майже тиждень.

На кінець 2024 р. намічена ще одна знакова подія — ракета Falcon Heavy виробництва компанії SpaceX повинна доставити на навколомісячну орбіту перші два модуля (силовий і житловий) міжнародної космічної станції Gateway («Врата»), яку створює NASA спільно з Європейським, Японським і Канадським космічними агентствами. Назва станції говорить сама за себе: Gateway матиме вирішальне значення для розширення сфери людської присутності не тільки на Місяці, але і на Марсі і інших планетах Сонячної системи.

Реклама на dsnews.ua

Обживати станцію почне екіпаж 30-денної місії «Артеміда-4», наміченої на березень 2026 р. Чотири астронавти пристикують до Gateway ще один житловий модуль. Після цього протягом 2026-2032 рр. мають бути ще сім місій «Артеміда-5...11», які вже будуть користуватися Gateway як своїм будинком.

Особливо важливе завдання належить місії «Артеміда-7» в 2028 р. Чотири астронавти висадяться на південному полюсі Місяця і введуть там в експлуатацію місячну базу, придатну для проживання.

Зрозуміло, що цей графік може розтягнутися на більш пізні терміни. Але те ж саме можна сказати і про плани конкурентів — китайців і росіян.

16 червня 2021 р. Китайська національна космічна адміністрація і Роскосмос провели відеопрезентацію своєї місячної станції, яку вони збираються побудувати до 2035 р. На першому етапі планується посадити на Місяць п'ять дослідницьких апаратів: це російські «Місяць-25» (жовтень 2021 р.), «Місяць-26» (2024 р.), «Місяць-27» (2025 р.) і китайські «Чан'е-6» і «Чан'е-7» (обидва в 2024 р.). Потім має розпочатися власне будівництво станції. Для цього в 2026 р. буде запущений «Чан'е-7», в 2027-2028 рр. — «Місяць-28» і «Місяць-29». Підкреслимо, що все це — автоматичні апарати. І лише в 2030-2035 р., можливо, дійде справа до відправки на Місяць пілотованих місій.

З 2026 р. почне приймати астронавтів нова міжнародна космічна станція Gateway («Врата»), яку створює NASA спільно з Європейським, Японським і Канадським космічними агентствами/NASA
З 2026 р. почне приймати астронавтів нова міжнародна космічна станція Gateway («Врата»), яку створює NASA спільно з Європейським, Японським і Канадським космічними агентствами/NASA

Новий космічний правопорядок

Тут доречно нагадати характерні космічні масштаби. Середній радіус Землі — 6371 км. Штучні супутники Землі зазвичай літають на висоті від 300 км над рівнем моря до 36 тис. км (геостаціонарна орбіта). А Місяць ще в 10 раз далі: середня відстань між центрами Землі і Місяця — 385 тис. км. Найближчі планети ще в 100 раз далі: відстань між Венерою і Землею змінюється в межах від 38 до 261 млн км, між Марсом і Землею — від 56 до 401 млн км.

Після закінчення програми «Аполлон» люди інтенсивно освоювали навколоземний космос аж до сфери геостаціонарних орбіт, а також час від часу відправляли багаторічні місії до планет, астероїдів, комет. А ось Місяць надовго опинився на периферії уваги.

Однак зараз завдяки програмі «Артеміда» він знову повертається в фокус суспільного інтересу. Американці взялися за справу ґрунтовно. Вони подбали не тільки про місячну програму, а й новий космічний правопорядок. Цей документ отримав назву «Угоди Артеміди. Принципи співпраці в цивільному дослідженні і використанні Місяця, Марса, комет і астероїдів в мирних цілях».

«Угоди Артеміди» (Artemis Accords) підписані 13 жовтня 2020 р. вісьмома країнами. Це США, Австралія, Великобританія, Італія, Канада, Люксембург, ОАЕ і Японія. 12 листопада дев'ятою країною стала Україна. В кінці травня 2021 р. приєдналися Республіка Корея і Нова Зеландія, а 15 червня — Бразилія. Загалом, вже підібралася непогана компанія завойовувати космос, і вона напевно ще розшириться.

Документ базується на Договорі про космос 1967 р., не суперечить йому і розвиває його принципи в практичній площині. Він не обмежує видобуток і експлуатацію позаземних ресурсів в комерційних цілях, але наказує робити це безпечно для навколишнього середовища, інших підписантів і людства в цілому. Щоб регулювати діяльність на Місяці, пропонується оголошувати розумні зони контролю, в межах яких кожна конкретна держава або компанія відповідає за всі операції. Втім, «Угоди Артеміди» не обмежені місячною програмою. У документі прямо прописано, що він повинен стати правовою основою для взаємовигідного освоєння Сонячної системи, включаючи експедиції до Марса.

Цей семисторінковий документ важливий не тільки для країн-підписантів, але і для приватного бізнесу. Адже NASA вже довірила реалізацію місячних місій приватним компаніям. Спочатку були оголошені приватні підрядники для відправки на Місяць астронавтів, потім — для розробки станції Gateway, і так далі — аж до укладання чотирьох контрактів на доставку на Землю місячного ґрунту. «НАСА купує місячний грунт у комерційного постачальника, — оголосив голова НАСА Джим Брайденстайн 10 вересня 2020 р. — Настав час внести визначеність у правила видобутку і продажу космічних ресурсів». «Угоди Артеміди» якраз і стали відповіддю на цю потребу.

І якщо говорити про український інтерес, то він полягає саме в нових можливостях для українських компаній, які можуть стати субпідрядниками американських і європейських. Успішний досвід є — наприклад, це ракета-носій Antares, розроблена американською компанією Northrop Grumman за участю українських компаній КБ «Південне», «Південмаш» і ін. Ракети Antares служать для запуску космічних кораблів Cygnus, за допомогою яких NASA доставляє вантажі на МКС.

«Угоди Артеміди» вже підписані 12 країнами, включаючи Україну
«Угоди Артеміди» вже підписані 12 країнами, включаючи Україну / Getty Images

Космічна охорона

Оскільки США і їх компаньйони за програмою «Артеміда» першими почнуть промислове освоєння Місяця, то, звичайно, ніхто не зможе перешкодити їм встановлювати там свої правила і дотримуватися їх. Однак надалі, коли там з'являться китайці (з росіянами або без), то не виключені проблеми.

І ось тут саме час поговорити про можливості Космічних сил (Space Force) США, які були засновані в лютому 2019 р. Вони вже дещо вміють. 13 червня запустили супутник з авіалайнера для демонстрації можливості оперативного виведення апаратів в космос за програмою Tactically Responsive Launch. Місія стартувала з бази ВПС США Ванденберг. Літак-носій Stargazer (модифікований авіалайнер Lockheed L-1011 TriStar) піднявся на висоту близько 12 км. Там від нього відокремилася ракета-носій Pegasus XL. Вона вивела секретне корисне навантаження на сонячно-синхронну орбіту. Місію визнали успішною. Як бачимо, Космічні сили США можуть запускати військові супутники взагалі без космодромів. Космодромом служить літак.

Призначення космічного апарату і його характеристики не розголошуються. Відомо, що супутник зібраний з комерційно доступних компонентів, створений менш ніж за рік і служить демонстратором технологій. Його призначення описують як таке, що має відношення до «обізнаності про обстановку в космічному просторі». Портал NASASpaceFlight пояснює, що цей евфемізм майже завжди ставиться до апаратів для моніторингу активності інших супутників. Тобто це космічний шпигун.

Поки що Космічні сили США пробують свої можливості в навколоземній зоні. Але американські військові вже розробили теоретичну основу для операцій в навколомісячному просторі (cislunar space). У травні оприлюднений звіт A Primer on Cislunar Space, що можна перевести як «навколомісячний простір для початківців». Його замовником виступив директорат космічних апаратів дослідницької лабораторії ВПС США.

В системі Земля — Місяць особливий інтерес представляють п'ять точок Лагранжа, тобто точок невагомості, де тяжіння Землі врівноважується тяжінням Місяця. Найпривабливіша з них — перша точка Лагранжа, на відстані 60 тис. км від Місяця у напрямку до Землі. Це ідеальне місце для будівництва космічної пілотованої станції, яка завжди висіла б в одній точці між Місяцем і Землею. У майбутньому там можна було б збирати космічні крейсери, які звідти відправлялися б до інших планет і потім поверталися. Якщо створити такий складальний цех на Місяці, то доведеться витрачати паливо для подолання місячного тяжіння. А в точці Лагранжа для зльоту і посадки ніяких витрат палива не потрібно — там невагомість.

Не виключено, що ця точка в навколомісячному просторі може стати об'єктом справжньої космічної війни. Крім того, на самому Місяці є особливо популярні території (наприклад, біля південного полюса), які швидко можуть стати спірними. Ось на такі випадки і потрібні Космічні сили США. Бо «Угоди Артеміди» — це, звичайно, добре, але ще краще, коли вони підкріплені військовою міццю.

У подібних починаннях Космічні сили США отримують повну підтримку від NASA. Ще минулої осені ці два відомства підписали взаємний меморандум про взаєморозуміння. Документ окреслив основні напрямки співпраці Space Force і NASA в області освоєння космічного простору. А через кілька тижнів був запущений спільний експеримент зі створення навколомісячної дорожньо-патрульної системи (CHPS). Завдання експерименту — розробити систему контролю і захисту транспортних потоків по маршруту між Землею і Місяцем.

Космічні сили США навчилися запускати військові супутники взагалі без космодромів Космодромом служить літак-носій Stargazer — модифікований авіалайнер Lockheed L-1011 TriStar/NASA
Космічні сили США навчилися запускати військові супутники взагалі без космодромів Космодромом служить літак-носій Stargazer — модифікований авіалайнер Lockheed L-1011 TriStar/NASA

Кораблі з ядерними двигунами

Американські військові хочуть оснастити свої Космічні сили найпотужнішими кораблями. У квітні Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів (DARPA) обрало три компанії — Blue Origin, Lockheed Martin і General Atomics — для випробувань в навколомісячному просторі ядерних двигунів.

Компанії обрані з-за їх здатності розробляти і розгортати передові системи для реакторів, силових установок і космічних кораблів, йдеться в заяві DARPA. Агентство особливо підкреслило необхідність «швидкого маневру» для військових систем. «Сучасні електричні та хімічні космічні рухові установки мають недоліки в співвідношенні тяги до маси і в руховій ефективності», — пояснює DARPA. Ядерний тепловий двигун (NTP), як очікується, вирішить ці проблеми. Він повинен бути випробуваний в навколомісячному просторі до 2025 р.

У NTP використовуються реактори ділення, які нагрівають паливо (наприклад, водень) до високих температур. Цей газ з високою швидкістю випускається через сопла і створює тягу. Відношення тяги до маси у NTP приблизно в 10 тис. разів вище, ніж у електричних силових установок, а рухова ефективність від двох до п'яти разів вище, ніж у звичайних хімічних ракет, повідомляє DARPA.

Перший етап програми складається з двох треків тривалістю 18 місяців. Трек А включає ескізний проєкт ядерного теплового двигуна. Його розробить General Atomics. На треку B буде створена концепція космічного корабля з операційною системою для досягнення цілей майбутньої місії. Роботу над треком B будуть вести незалежно Blue Origin і Lockheed Martin.

Зауважимо, що про використання в космосі будь-яких озброєнь поки що ніхто не говорить. Йдеться тільки про те, щоб забезпечити собі перевагу в швидкості маневру. Можливо, цього буде цілком достатньо. Швидше за все, досить довго в космосі буде дотримуватися простий принцип: хто перший встиг — у того і права на це місце, будь це майданчик біля південного полюса Місяця або точка Лагранжа між Місяцем і Землею. А першими всюди збираються встигнути американці.

    Реклама на dsnews.ua