• USD 28
  • EUR 33.7
  • GBP 39
Спецпроєкти

Пушилін залишається. Чому Кремль зберіг посаду донецькому гауляйтеру

Публічне опір планам ФСБ по злиттю всієї ОРДЛО під «президента» Віталія Захарченка явно має серйозну підтримку однієї з кремлівських веж в їх внутрішньовидовій битві

Денис Пу
Денис Пу
Реклама на dsnews.ua

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Пересуди про мирні плани

На тлі розгорнутої інформаційно-психологічної спецоперації російських топ-пропагандистів про нібито прийдешній весняний наступ ВСУ в напрямку окупованих районів Донеччини і Луганщини і наступних за цим путінських ответок (до цієї ІПСОА навіть був притягнутий глава «Росспівробітництва» Євген Примаков-молодший ) офіційний Київ продовжив мусувати тему мирного плану врегулювання на Донбасі, розробленого спільно Україною, Німеччиною та Францією і переданого Росії на розгляд. Принаймні, це знову повторив 9 березня у час онлайн-дискусії, організованої Німецьким товариством зовнішньої політики, керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Правда, про що конкретно йде мова в цьому плані, поки достеменно невідомо — спікер української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович 10 березня пообіцяв, що він повинен бути презентований в найближчі два-три тижні. Ще більш сприяв пересудам про мирні плани головний український представник в ТКГ Леонід Кравчук, заявивши 12 березня «5 каналу» наступне: «План, розроблений Німеччиною, Францією, доопрацьований Україною. І зараз знаходиться на вивченні в Росії. Тобто плану немає. Він є пропозицією. Щоб план був, під ним повинна поставити підпис Росія. Бо війна у нас не з Францією і не з Німеччиною, а з Росією».

Одним словом, комунікація Банковій з українським суспільством знову спрацювала в своїх «найкращих традиціях» — сказавши «А», в ОП забули сказати «Б». Тобто на рівному місці знову покрили таємним мороком в якихось миттєвих піар-інтересах. І не стільки пояснили українцям позицію влади в дійсно злободенної теми, скільки заплутали співгромадян і фактично створили благодатний грунт для домислів і всілякої конспірології.

Вустами співмешканки Пушиліна

Благо, є «та сторона» у вигляді країни-агресора, яка не змогла утриматися від коментарів, тим самим трохи відкривши завісу таємниці як з приводу свого ставлення до німецько-французько-українського мирного плану в цілому, так і, зокрема, до окремих його формулювань. Само собою, безпосередньо з Кремля про це не прозвучало ні звуку — за всіх довелося віддуватися кремлівської маріонетці, «голові МЗС ДНР» Никоноровій.

Реклама на dsnews.ua

«Якщо Київ дійсно хоче цей мир відновити, то потрібно не вигадувати якісь способи модернізації мінських угод, не намагатися замінити їх новими сценаріями або підмінити чітко зафіксованим комплексом заходів особливий статус Донбасу законами про інтернування, перехідному правосудді, колабораціонізмі та іншими відірваними від реальності термінами», — такі її слова масово розтиражували російські ЗМІ. Інакше кажучи, Путін (а без відмашки путінського куратора ОРДЛО Козака тепер жодну заяву місцевим топ-колаборантів робити не дозволено) чітко дав зрозуміти, що поки абсолютно не має наміру йти назустріч ініціативам інших учасників нормандського формату.

А поки Никонорова озвучувала чергові кремлівські ЦУ про «дотримання мінських угод», її співмешканець по елітній нерухомості під Пітером, ватажок російської окупаційної адміністрації в ОРДО Пушилін розгорнув небувалу медіа-активність. І перебування на інформаційному плаву йому забезпечила ціла серія інтерв'ю справжнім китам російської пропаганди, що без схвалення Кремлем просто неможливо.

На пропагандистському плаву

Насамперед мова йде про інтерв'ю Пушиліна, яке він дав колись славної газеті «Аргументи і факти», що нині перетворилася в зубожілий «бойовий листок». Але ми не про це, а про свіжий приклад пушилінської розкрутки за допомогою відомої пропагандистки з «АіФ» Дар'ї Асламової. Втім, аналізувати бруд Пушиліна і про «весняне загострення», і про Джо Байдена, і про Петра Порошенка з Володимиром Зеленським не має особливого сенсу. Єдине, варто звернути увагу на його фразу про те, що «кордони ДНР не збігаються з межами Донецької області, наша мета — приєднання народу Донбасу». І разом з тим на пушилінські «аргументи і факти» з приводу мінського процесу.

Донецький гауляйтер Кремля був вельми красномовний: «Для нас, для ДНР, це єдиний міжнародний майданчик, де ми присутні. Крім цього у нас немає нічого. На мінської майданчику ми чутні. Це наш голос. До речі, з цієї причини ми і з Луганськом не можемо об'єднатися. Так склалося, що за мінським угодами ДНР і ЛНР проходять окремо». Правда, необхідно нагадати, що в мінських угодах ніде не вказуються квазіреспубліки навіть у формі абревіатури з трьох букв, а надано лише «представники окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої контактної групи». Але сам по собі такий публічний опір планам ФСБ по злиттю всієї ОРДЛО під «президента» Віталія Захарченка явно має серйозну підтримку однієї з кремлівських веж в їх внутрішньовидової битві.

Чим, власне, і пояснюється збереження Пушиліним за собою крісла «глави ДНР», і це не дивлячись на його провали в усіх напрямках. Схоже, більшість путінського «політбюро» вважає, що він не до кінця вичерпав свій потенціал і ще здатний стати в нагоді. Інакше відключили б це «пташеня Суркова» не тільки від великих російських ЗМІ, але навіть від маргінальних інформресурсів в ОРДО. А так до його послуг — головна вечірня торохтійка Соловйов, який напередодні довів спілкування з Пушиліним до безглуздого у своїй абсурдності апофеозу вихваляння. «Ти ж вирішуєш абсолютно нереальні завдання. Намагатися з бюджетом щось якось, тобто... Я навіть не знаю, тобі треба Нобелівську премію видавати потім за зведення всіх цих неможливих потоків в розумний рух», — як міг, облизав свого співрозмовника Соловйов. І все це, зауважимо, було зовсім не в жарт, а всерйоз.

    Реклама на dsnews.ua