Геннадій Зубко: Крану, який відкриває тепло на всю країну, в уряді немає
"ДС" Як ви оцінюєте початок опалювального сезону? Є проблеми в Славутичі, Ніжині, Шепетівці і навіть в столиці...
Р. З. Я вважаю, що нинішній опалювальний сезон розпочався краще попереднього. Хочу підкреслити, що крана, який відкриває тепло на всю країну, в уряді немає. Тому місцевим органам влади були збільшені фінансові можливості для запуску опалення в строк.
Тепер до питання про відповідальність органів місцевого самоврядування, які мають проблеми зі стартом опалювального сезону - Шепетівка, Коцюбинське, Сміла, Славутич. По Коцюбинському: Київська обладміністрація звернулася до Київського облради з проханням підтримати її рішення проплатити за селище 1,7 млн грн напряму "Нафтогазу" (на рахунках місцевого самоврядування в Коцюбинському - 22 млн грн, а для запуску опалювального сезону їм необхідно було 700 тис. грн. ). Далі: у перших трьох названих населених пунктах місцеве самоврядування передало котельні в концесію приватним компаніям. Приватники заборгували гроші за газ, а органи місцевого самоврядування не контролювали процес. У результаті зі стартом опалювального сезону виникли проблеми. Але якби було прийнято рішення про перехід на альтернативні види опалення, то вартість проекту була б всього 1,5 млн грн. Це ціна котла в 3 МВт на твердопаливних пелетах, який закриває дану проблему. В результаті від некомпетентності місцевого керівництва або політичних суперечок страждають люди.
Ви згадали про київ. З 11500 будинків, 800 об'єктів не було підключено до тепла через пориви мережі. Але Київ має 25 млрд грн доходів, тому ця проблема вже усувається. Що стосується Сміли, Шепетівки та Славутича, то ми передали гроші місцевій владі і дали можливість реструктуризувати борги накопичені раніше. Пільги та субсидії від держави беруть участь у розрахунках за газ. У Шепетівці населення оплачує рахунки за опалення на рівні 120%, у Смілі - 113%, Славутичі -112%.
"ДС" В чому тоді проблема?
Р. З. Саме органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за послугу теплопостачання (згідно з відповідним законом "Про теплопостачання" та ст. 13 закону україни "Про місцеве самоврядування в Україні"). Місцева влада вказаних населених пунктів не виконали свої завдання. Тому всі матеріали передані в прокуратуру, і правоохоронні органи будуть з'ясовувати, хто неналежним чином виконував обов'язки по запуску подачі тепла. Також будуть працювати комісії з надзвичайних ситуацій. До речі, в Смілі почали запускати опалення, в Славутичі воно вже є. Але за кожним таким випадком повинна бути відповідальність конкретних посадових осіб. Ще раз підкреслю, що минув час, коли всіма грошима розпоряджалася держава і "Нафтогаз" по команді уряду включав газ. Зараз ринкові відносини. Якщо місцеве самоврядування та комунальні підприємства спожили газ, треба розрахуватися вчасно і погасити борги.
Взагалі я вважаю, що справи по Сміливіше, Шепетівці, Славутичу і Коцюбинському потрібно довести до кінця. Інакше завжди знайдуть можливість перекласти відповідальність з регіонального рівня на центральний. Наприклад, у розвинених країнах Європи в кожному муніципалітеті знаходиться державний бухгалтер, який стежить за цільовим використанням грошей і контролює, щоб витрати відповідали доходам. Ми теж скоро прийдемо до посилення контролю над місцевими органами самоврядування. Інакше кажучи, перш ніж витрачати гроші на фонтани, святкування Дня міста, тротуари, освітлення, треба вирішити проблеми з газо-, електро - та водопостачанням.
"ДС" А як уряд має намір боротися з приватними постачальниками газу, які вчасно не перераховують гроші "Нафтогазу"?
Р. З. Зараз глави адміністрацій на місцях спільно з прокуратурою контролюють відповідальність цих осіб. А органи місцевого самоврядування ведуть діалог з "Нафтогазом", щоб розпочати опалювальний сезон. Люди, які порушили свої посадові обов'язки, а саме представники органів місцевого самоврядування (зокрема, міський голова), які не своєчасно звернулися в правоохоронні органи, будуть нести відповідальність за неякісне виконання своїх функцій згідно ст. 367 Кримінального кодексу (до п'яти років позбавлення волі).
"ДС" Як бути з правами споживачів?
Р. З. "Нафтогаз" не включив газ, оскільки не виконані фінансові зобов'язання. А це відповідальність органів місцевого самоврядування та конкретних приватних компаній. Це робота міських органів та голів обладміністрацій. Якщо сьогодні міністерство буде займатися кожної котельні і питаннями, пов'язаними з неналежним виконанням функцій місцевої влади, - це зайде надто далеко.
"ДС" Є чітка дата, коли жоден будинок в Україні не залишиться без тепла в цьому сезоні?
Р. З. 100-відсоткове підключення повинно статися, коли настає відповідний температурний режим. З цього моменту це відповідальність органів місцевого самоврядування. Міністерство не є органом, який керує містами, теплокомуненерго, водоканалами та газопостачальними компаніями. На жаль, міністерство не є і суб'єктом, який може звернутися до суду.
Ми піднімали питання про посилення держконтролю над діями органів місцевого самоврядування з точки зору виконання законодавства і Конституції України щодо захисту прав і свобод громадян.
Поки рішення в стадії обговорення. Але ми планували, що дана функція буде у префектів, які поки як інститут не створені.
"ДС" Що робиться для скорочення величезної накопиченої заборгованості населення за послуги ЖКГ?
Р. З. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли за 65% населення за послуги ЖКГ платить держава. Решта 35% громадян регулярно оплачують рахунки і навіть закривають попередні періоди. Тобто платіжна дисципліна найвища!
"ДС" Чому ж такі величезні борги перед "Нафтогазом"?
Р. З. У "Нафтогазу" за станом на 1 січня 2016 р. близько 26 млрд грн боргів за попередні роки. Це борги компаній, які поставили населенню тепло та не сплатили за газ. Сума в 26 млрд грн складається з декількох складових. Це гроші, які заборгували компанії-постачальники (близько 8 млрд грн), суми, нараховані на борги як штрафи і пені (6 млрд грн), плюс гроші держави, яке заборгувало компаніям-постачальникам за оплату бюджетних організацій (7 млрд грн), а також різниця в тарифах (5 млрд грн), яку держава повинна компенсувати, бо раніше була одна ціна для населення, а інша - закупівельна.
Тобто населення має "Нафтогазу" на 8 млрд грн. Решту ми закриваємо за рахунок різниці в тарифах, а штрафи і пені зупиняємо у зв'язку з реструктуризацією боргу на п'ять років.
"ДС" Чому борг залишається?
Р. З. Тому що "Нафтогаз", продавши центрального теплопостачання в цьому році на 19 млрд грн газу, а отримав в розрахунок 21 млрд грн. Тобто компанії-постачальники заплатили більше, ніж спожили. А "Нафтогаз" з цієї суми зарахував лише 5 млрд грн на поточні платежі. А решту відправив на погашення старих боргів, які мають бути реструктуризовані. В результаті знову виникає новий борг, на який нараховують штрафи і пені. Тому для нас було важливим прийняття прямих розрахунків, за який 8 листопада проголосувало уряд. Це перший крок до монетизації субсидій на рівні підприємств теплокомуненерго. Бо ті 7 млрд грн боргу повинні піти не в "Нафтогаз", а безпосередньо до компаніям-постачальникам. Також ми перестаємо закривати борги попередніх періодів і даємо компаніям їх реструктуризувати. Тим, хто пройде процес реструктуризації і сплатить борги, будуть списані нараховані штрафи і пені. Цей механізм дуже важливий, бо на населення такі ж штрафи та пені компанії не можуть нарахувати.
"ДС" Як бути з зносом комунальних мереж, місцями на 80% і більш?
Р. З. У нас на ринку є два суб'єкти - господарююча комунальне підприємство і споживач. І нам важливо, щоб споживач платив справедливу ціну за отриманий обсяг. Раніше були нормативи і тарифи за квадратний метр житла. В одних будинках було холодно, в інших жарко, але все платили однаково. Ми прийняли рішення дати можливість споживачу платити по кількості використаної енергії. І закон про комерційний облік, прийнятий парламентом, дає можливість встановити 100%-ний будинковий облік по теплу і воді.
Наше завдання - захистити споживача, щоб комунальне підприємство, яке є монополістом, не перекладав свої проблеми і втрати на споживача. Тому сьогодні ми дали право встановлювати тариф для підприємств і тариф, куди закладаються витрати, органу місцевого самоврядування. Бо він є власником даного підприємства і може розрахувати інвестиційну складову, а також справедливість витрат, які перекладаються на споживача.
Але головне, цей тариф, повинен бути захищений у громадах перед споживачами.
Ми прийняли новий закон про стимулювання і впровадження альтернативних джерел енергії в центральному теплопостачанні. Також ми дали змогу визначити зонування міст, де необхідно залишити центральне теплопостачання, а де - перейти на квартальний або автономне обслуговування. Тобто ми хочемо зробити оптимальної систему теплопостачання.
"ДС" Під це все потрібні великі гроші...
Р. З. Так, для невеликого міста це коштує близько 250 млн грн. Гроші завжди бралися з місцевого бюджету або з тарифу (тільки за рахунок коштів платників податків). Але є кілька шляхів. Можна зробити програму на три-п'ять років: питання буде вирішуватися поступово, за рахунок грошей з місцевого бюджету. І є варіант взяти кредит у міжнародних фінансових організацій - тоді гроші можна закласти в тариф. В свою чергу ми підготували зміни до закону, щоб захистити таку міжнародну інвестиційну складову. Природно, тариф для населення збільшиться на 10%, зате через кілька років буде надано більш якісна послуга за зниженою ціною.
"ДС" Скільки треба Україні часу, щоб мати європейські комунальні мережі?
Р. З. Важливо розуміти не тільки вчасно, але і кількість необхідного ресурсу, який треба залучити до модернізації. Якщо говорити про модернізації житлового сектора, то на це буде потрібно близько 30 млрд євро. Якщо розглядати модернізацію теплопостачальних підприємств і мереж - 10 млрд євро. Що стосується водопостачальних підприємств, треба близько 6 млрд євро.
Країни Європи проходили період модернізації 15 років. Нам необхідно мінімум 8-10 років.
Тепер про гроші. Звичайно, Україну фінансують міжнародні фінансові організації: Світовий банк дає водо - і теплопостачальних підприємств 1 млрд євро, Європейський інвестиційний банк виділив 400 млн євро. Але цих коштів недостатньо.
Сьогодні Україна щорічно витрачає на субсидії для 65% населення 80 млрд грн (близько $2,2 млрд). Це гроші, які, на жаль, на 40% є неефективними, тому що вони оплачують немодернізоване житло. Тобто ці кошти можна повернути в якості інвестицій, а не розглядати лише як витрати. Тому зараз головне завдання - монетизація на рівні підприємств і монетизація залишків субсидій, які можуть бути повернуті як інвестиції на термомодернізацію. А за умови фінансування міжнародними партнерами Фонду енергоефективності та проектів по комунальним підприємствам ми говоримо про співфінансування. Тому що, наприклад, термомодернізацію 50 на 50 фінансують мешканці та держава. Також в цьому беруть участь муніципалітети (з допомогою муніципальних програм). Тобто при консолідації коштів проекти можуть бути впроваджені в Україні за 8-10 років. Але перший і максимальний ефект буде отримано вже протягом трьох-п'яти років. Але, звичайно, тут потрібна масштабна комунікативна робота з людьми.
