Непростий форум. Чого Порошенко чекати в Давосі
Число - патрон цьогорічного Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) в Давосі - двадцять. По-перше, у швейцарському альпійському місті йде найсильніший за 20 років снігопад. За шість днів випало понад 1,5 м, а з вечора понеділка додалося ще 20-40 см. По-друге, на зустріч вперше за 20 років приїде американський президент. Так сталося, що їм вирішив стати Дональд Трамп. Правда, перша леді після скандалу з порноактрисою Стефані Кліффорд в Швейцарії не полетить. По-третє, стільки ж "чекали" в Індії, щоб відправити на форум прем'єр-міністра. У даному випадку йдеться про Нарендра Моді. До речі, ще один протекціоніст-популіст кшталт Трампа. Але, спираючись на найбільш швидко зростаючу економіку в світі, Моді збирається презентувати нову, відкриту Індію, для чого привіз і боллівудських селебріті, і кухарів.
Політико-економічний раут
Форум буде працювати з 23 по 26 січня. Це вже 48-й за рахунком ВЕФ. Нинішній отримав девіз "Створення спільного майбутнього в роздробленому світі" і дає зрозуміти, що турбує зубрів політичних і бізнес-кіл. Але тривоги - не привід ігнорувати таку подію, як Давоський форум, а як раз навпаки. Тому в цьому році ВЕФ відвідають 3 тис. осіб з 119 країн. Із них 1900 - глави найбільших світових компаній, і 900 - представники неурядових організацій.
Як повідомив президент ВЕФ Берге Бренд, з політичних лідерів, крім Трампа та Моді, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон, британський прем'єр Тереза Мей, прем'єр Канади Джастін Трюдо; а також ще 10 президентів (серед них Петро Порошенко), голови урядів африканських країн, дев'ять - близькосхідних і шість - латиноамериканських. Прибудуть і голови майже 40 міжнародних організацій - ООН, ОЕСР, МВФ і Світового банку до Greenpeace і Oxfam. Бренд зазначив, що лідерів країн буде більше, ніж коли-небудь. А це підкреслює значення таких майданчиків, як ВЕФ, і створюваний там комфортний клімат без стомлюючої протокольної тяганини.
В цілому ж всі учасники налаштовані детально поговорити про майбутнє глобальної економіки. До того ж, викликів сьогодні предостатньо: кіберзагрози, офшори, фейкові новини, марш-кидок криптовалют, національний протекціонізм і популізм. Що стосується останніх двох пунктів, то один з адептів такої політики - Трамп - ймовірно, їде на тусовку "колег" у Давос, щоб дати зрозуміти: він - не загроза, і його позиція має право на життя. Ще одна причина візиту: приїзд в минулому році на форум китайського лідера і знатного протекціоніста Сі Цзіньпіня. Зараз між Вашингтоном і Пекіном, принаймні на публічному рівні, спостерігається загострення у відносинах.
Російський десант
Росіяни не проігнорують. Не можуть. Гроші потрібні. Правда, не буде Путіна, який у Давос не їздить з 2009 р. Очолює делегацію з РФ віце-прем'єр Аркадій Дворкович. Також повинні поїхати міністр енергетики Олександр Новак, глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін, міністр зв'язку і масових комунікацій-Микола Нікіфоров і російські бізнесмени.
Незважаючи на протистояння з Заходом ВЕФ як майданчик для укладення угод дуже потрібна Росії в непростих економічних умовах. Оглядач Financial Times Гідеон Рахман вважає, що Путін може використовувати нинішній форум для оцінки можливостей реабілітації РФ в очах західного бізнесу після анексії Криму.
Україна і Давос
Як зазначалося, в Альпи приїде Петро Порошенко. Він також бере з собою впізнаваного і має позитивний імідж на Заході Віталія Кличка. Президент візьме участь у дискусії "Центральна і Східна Європа: новий порядок денний континенту" в останній день форуму, коли туди прибуде і Дональд Трамп. Тобто у гаранта буде три дні на зустрічі різного рівня.
До речі, як повідомив на підсумковій прес-конференції за дипломатичної діяльності в 2017 р. глава Мзс Павло Клімкін, в планах зустріч Порошенка і Трампа. Всього ж, за його словами, Порошенко має намір провести близько 20 зустрічей. Однією з них, судячи з усього, буде розмова президента з главою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Ще одна - з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард.
До початку Форуму Україна розстаралася у створенні сприятливого медійного фону. Можна виділити тези про стрімкий розвиток IT-сектору, збільшення експорту аграрної продукції і про зростання економіки в цілому. В рамках промоції можливостей держави в Давосі буде працювати перший Український дім, одним із рушіїв якого виступає невістка президента Юлія Порошенко, керівник проекту Agrohub і співзасновник стартапу Tech Radar. Вже сьогодні в п'ять вечора відбудеться панельна дискусія на тему "Як технології та інновації змінюють український агробізнес", модератором якої виступить генеральний директор агрохолдингу ІМК Алекс Ліссітса. Спікерами значаться Юлія Порошенко, а також голова правління ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк, керівник фармподразделения німецької компанії Bayer Тобіас Менне, співзасновник та керуючий сільгоспвиробника з Німеччини Horsch Machines Майкл Хорш. Робота Українського дому, як розповіли Порошенко і Ліссітса напередодні в інтерв'ю телеканалу "Прямий", в цілому буде обумовлена панельними дискусіями на енергетичну, аграрну та IT-теми.
Чого чекає та що очікує Київ
Залучення інвестицій - це зрозуміло. Але також - з урахуванням великої кількості гостей з ЄС - підтвердження консолідованої позиції Заходу щодо агресії Кремля і подальшої підтримки України. Однією з форм якої є подальше кредитування і макроекономічна допомогу. І очевидно, що спілкування президента з лідерами і керівниками міжнародних організацій простим не буде. Керівництво країни, очевидно, зіткнеться з критикою через зволікання з реформами в цілому, нехай і минулому, але мала місце сутички ГПУ з НАБУ і САП, з-за мовного закону, незважаючи на не дуже яку репутацію в ЄС того ж Віктора Орбана.
У Києві сподіваються вийти з неприємного клінчу з партнерами з-за Антикорупційного суду, актуализировавшего цей вид допомоги. Порошенко їде на форум після того, як глава місії МВФ в Україні Рон ван Роден написав гучне лист до глави АП Ігорю Райнину з критикою президентського законопроекту про Антикорупційне суді. На Банковій, коментуючи лист, заявили, що законопроект розроблений у відповідності з Конституцією України і рекомендаціями Венеціанської комісії.
Відповідь АПУ потонув під завалами критичних випадів з боку ЄС, Світового банку і т. д. Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен написала практично тотожне эмвээфовскому лист, в якому виступила проти прийняття проекту закону і підкреслила, що він все-таки не відповідає рекомендаціям "Венеціанки". А для більшої переконливості у Світовому банку пригрозили не дати $800 млн кредиту. Правда, після Кахконен пом'якшила тональність висловлювань. Їй, мовляв, сподобалися слова президента на зустрічі з іноземними послами про те, що документ можна змінити і після прийняття.
Незадоволені законопроектом і в ЄС, лякають скасуванням безвиза - але поки лише лякають. Про що писав брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк. "ЄС не в захваті від українського законопроекту про антикорупційне суді, але реальної загрози припинення безвізового режиму немає. Насправді держави - члени ЄС стурбовані прохачами притулку з Грузії", - повідомляв він. А голова представництва Євросоюзу в Україні Хуг Мінгареллі, не раз відзначився різкими висловлюваннями на адресу Києва, нагадав, що в ЄС хочуть бачити повноцінну боротьбу з корупцією, для чого потрібно зміцнити спеціально створені правоохоронні органи і сформувати вже нарешті Антикорупційний суд. За його словами, "йде жорстока боротьба між тими, хто дійсно намагається змінити Україну, змінити цю ментальність, реформувати країну, і тими, хто хоче, щоб все залишилося таким, як у період між 1992 і 2014 роками". Загалом ясно, що Антикорупційний суд стане головним каменем спотикання під час зустрічей Порошенко.
Фондові ігри
У партнерів є потужний аргумент - кредити. На нього українська сторона може відповісти не тільки обіцянками та запевненнями, але і позитивними економічними показниками, дозволили вийти на фондові ринки. У вересні минулого року Україна вже розміщувала євробондів на $3 млрд на 15 років, що є рекордним терміном для українських паперів на зовнішньому ринку капіталу. Тоді глава Мінфіну Олександр Данилюк пояснив, що інвестори почали довіряти Україні, бо прогрес у реформах вже є і економка зростає. Єврооблігації, як повідомив пізніше його заступник Юрій Буца, розкупили майже 300 інвесторів, з яких 78% - компанії, що управляють активами, 15% - хеджеві фонди. Географія: 46% - інвестори з США, 36% - Великобританія, 16% - континентальна Європа. Про величезний інтерес інвесторів до першого за довгий час виходу на ринок писали восени багато авторитетні видання (Reuters, FT, Bloomberg тощо) та аналітики.
Успіх підштовхнув уряд до нового розміщення євробондів. Воно, за словами Данилюка, може відбутися до кінця червня. "Кожен раз, коли ринки готові, коли у нас є оптимальний час, ми повинні використовувати ринок. У нас є плани на цей рік, і інвестори чекають нас", - додав міністр фінансів. У своєму роді це альтернатива отримання коштів від ключових партнерів, хоча Данилюк запевняє: від реформ на вимогу МВФ Україна не збирається відмовлятися, в тому числі щодо Антикорупційного суду.
Але це палиця про два кінці. З одного боку, можна якщо не хизуватися привабливістю єврооблігацій, то хоча б почувати себе впевненіше з-за цього, а з іншого, бізнес дуже чуйно реагує насамперед на інформацію, яка часто "повеліває" ринками. Якщо у інвесторів виникне побоювання, що Київ відріжуть від фінансової допомоги, а Кремль оперативно підживить напруга на Донбасі, то і євробонди потьмяніють. Правда, як зазначалося в минулому році, Україна не отримувала транш від МВФ, а лише виплачувала борг - і нічого. Облігації розкупили.
