• USD 39.8
  • EUR 42.4
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Україна Ляшко. Дочекалися Вашингтона і заселили країну великими рогатими "скотиняками"

Президент Ляшко особисто очолює уряд і будує комунізм для селян
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Чим ближче президентські вибори, тим завзятіше претенденти на найвищу посаду в державі змагаються в красномовстві, обіцяючи потенційним виборцям всі блага земні і навіть трішечки небесних. У своєму новому циклі матеріалів "Куди вони просувають Україну" в рамках проекту "Вибори-2019. Який нам потрібен президент" "ДС" пробує допомогти виборцям трохи краще орієнтуватися в потоці кандидатських обіцянок, для чого ми спробували уявити, якою буде Україна після перемоги кожного з кандидатів у президенти.

Конструюючи образ України майбутнього, ми виходимо з двох простих припущень. Перше - на президентських виборах переміг якийсь конкретний кандидат і друге - він реалізує або хоча б активно намагається здійснити все те, що обіцяв виборцям під час передвиборної кампанії. При цьому ми розуміємо, що результат дуже часто може виявитися абсурдний, оскільки обіцянки і плани багатьох кандидатів явно суперечать один одному. Але раз вже претенденти обіцяють будувати країну абсурду, виборець повинен це знати.

Для зручності ми намагалися представити Україну майбутнього за п'ятьма головними напрямками: внутрішня політика, зовнішня політика, соціальна та культурна сфери та економічні перетворення. Крім того, окремим напрямком виступає питання відносин з Росією і політика щодо окупованих нею територій Донбасу і Криму.

Першим нашим героєм стане один з найепатажніших українських політиків вищого ешелону - лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

Розпочавши свій трудовий шлях "скотарем" в колгоспі (звідси, мабуть, і тягнеться його любов до великій рогатій худобі і лайки "скотиняки"), Олег Валерійович досить швидко перекваліфікувався в журналісти, а після і політики. У 2006 р. Ляшко вперше потрапив у парламент в якості рядового депутата від Блоку Юлії Тимошенко, але вже в наступному скликанні зі скандалом пішов від Тимошенко, створивши власний політпроект, став досить успішним.

На президентських виборах 2014 р. Ляшко увійшов у трійку лідерів з результатом 8,32%. На парламентських виборах того ж року його Радикальна партія посіла п'яте місце, отримавши 7,44% голосів, що дозволило Ляшко обзавестися власною фракцією в парламенті.

Безсумнівно, на нинішніх виборах Ляшко знову постарається переконати виборців у тому, що він "свій у дошку хлопець". Свої радикальні гасла він підбирає дуже обачливо - так, щоб потрафити максимально широким верствам українців. Але уявімо, що він переміг і почав втілювати свої обіцянки в життя.

Реклама на dsnews.ua

Внутрішня політика. "Ліквідувати посаду прем'єр-міністра"

Першим ділом після перемоги на виборах і інавгурації Ляшко запускає широкомасштабну політичну реформу. "Ми пропонуємо закон про вибори на пропорційній основі, ліквідацію мажоритарки, закон про процедуру імпічменту президента України, закону про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради, новий склад Центрвиборчкому, скасування депутатської недоторканності, зміни до Конституції, які прибирають дуалізм влади, скорочення чисельності депутатів до 250, ліквідацію посади прем'єр-міністра України, скорочення чисельності міністерств до 10-12, відновлення керованості країни через відновлення вертикалі влади, підконтрольність влади народу. Ось що потрібно сьогодні українцям", - заявив Ляшко, виступаючи в парламенті 10 липня 2018 р.

Центральним моментом у цій реформі є ліквідація посади прем'єра. Президент Ляшко сам очолює уряд і підбирає його складу. На перший погляд, це перехід на американську модель. Але в США вже більше двох століть діє двопартійна система, і президент там не одноосібно панує, а поділяє владу з висунула його партією. Той самий Дональд Трамп при формуванні уряду змушений був підбирати такі кандидатури, які отримали б підтримку республіканської більшості в Сенаті.

А президент Ляшко під виглядом "усунення дуалізму влади" і "відновлення вертикалі влади" фактично встановлює своє єдиновладдя

Він підбирає за принципом особистої відданості керівників міністерств і відомств, голів обласних і районних адміністрацій, і всі вони підпорядковані, підзвітні і підконтрольні лише йому одному як чолі всієї вертикалі виконавчої влади.

Кабінету Міністрів як колегіального органу прийняття рішень більше не існує - все вирішує президент Ляшко. Та й взагалі немає ніякої системи стримувань і противаг. Партія Ляшка за визначенням не може протиставляти себе президентові Ляшко - вона зверху донизу сформована ним самим одноосібно і є лише інструментом в його руках. Правляча коаліція в парламенті скасована - тепер є тільки правлячий президент Ляшко, який не ділиться владою ні з ким. І навіть ціла Верховна Рада не може вплинути на президента Ляшко і його виконавчу владу - таких повноважень депутати позбавлені, їм залишається тільки приймати закони, які влаштовують президента Ляшко (всі інші він ветує). Тому і число депутатів скорочено майже вдвічі: 250 парламентаріїв цілком вистачить, щоб зображати демократію, прикриваючи автократію Ляшко.

До речі, всі ті, хто вважав ці плани Ляшко маячнею, тепер - після перемоги Ляшко - гірко жалкують. Хоча їх попереджали, що той, над ким багато сміються, може виявитися дуже мстивою, коли дорветься до влади.

Зовнішня політика. "Припинити сидіти на голці зовнішніх кредитів"

Не менш радикальні зміни відбуваються при президентові Ляшко у зовнішній політиці України. Причому зовнішня і внутрішня політика у нього міцно пов'язані. Адже ту ж реформу системи влади він обґрунтував необхідність створити "ґрунт для економічного зростання, для відновлення країни, щоб вона стала сильною, щоб не було маріонеток, які сьогодні роздирають країну на частини і проводять волю зовнішніх центрів замість того, щоб проводити волю українського народу".

Під зовнішнім центром, від чийого диктату необхідно позбутися, Ляшко розуміє передусім МВФ та інших кредиторів України. Він любить підкреслювати, що потрібно "припинити сидіти на голці зовнішніх кредитів" і що "закони необхідно приймати для українців, а не для МВФ чи ще когось".

Такий зовнішньополітичний розворот має кілька важливих наслідків. Насамперед західні партнери України сприймають його як зміну пріоритетів України. Раніше пріоритетним завданням України вважалося протидія російської агресії, і Захід допомагав Україні мобілізувати необхідні для цього ресурси, в тому числі фінансові, одночасно створюючи перешкоди вступу позикових коштів у російську економіку.

При президентові Ляшко Україна припиняє співпрацю з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями. Але це, звичайно, не знімає з України обов'язку платити за вже отриманими кредитами

Перспектива оголошення Україною дефолту спонукає західних партнерів повністю переглянути свої відносини як з Україною, так і з Росією. Коли Україна приймає явно недружні рішення по відношенню до Заходу, втрачається сенс для Заходу проявляти солідарність з Україною і зберігати санкції проти Росії.

До того ж радикально псуються стосунки між Україною та ЄС. "Потрібно вимагати перегляду угоди з Євросоюзом, скасування принизливих квот і мит", - заявив Ляшко 19 липня 2018 р., запропонувавши уряду "вжити дзеркальні заходи до продукції європейських виробників". Зрозуміло, президент Ляшко проводить цю політику з усієї радикальної наполегливістю. Кілька обмінів "дзеркальними заходами" ввергають Україну і ЄС в затяжну торгову війну. Угода про асоціацію перетворюється у фікцію, а лідери ЄС і провідних країн ЄС категорично заявляють про те, що Україна не буде прийнята в ЄС ніколи.

Паралельно псуються стосунки між Україною і НАТО. Фінансові проблеми, що загострилися після розриву з МВФ, змушують Україну скоротити витрати на оборону і загальмувати перехід на стандарти НАТО. "Вікно можливостей" для здобуття членства в НАТО зачиняються.

Таким чином, Путін отримує багаторазове задоволення. На європейській інтеграції України поставлено хрест, як і на вступ України в НАТО. Грошей на зміцнення армії в України немає, в той же час російський військово-промисловий комплекс після скасування західних санкцій підживлюється західними кредитами і нарощує міць армії РФ. Звичайно, Кремль запевняє, що Росія, "як і завжди", ні на кого не збирається нападати.

Економіка. "Кожен орендар буде зобов'язаний тримати корів"

Втім, пересічні українці про політику внутрішньої і зовнішньої, думають мало, їх увага відвернута економічними реформами. Вони у президента Ляшко, який, нагадаємо, зосередив у своїх руках всю виконавчу владу, своєрідні.

"У нас 120 тис. км доріг, які потрібно ремонтувати, зношений на 95% рухомий склад, застаріле житлово-комунальне господарство, потреба в мільйонах квадратних метрів житла - ось де можливості для розвитку металургії та інших галузей економіки", - пообіцяв Ляшко в телеефірі 24 липня 2018 р. Президент Ляшко завалює українську промисловість (і передусім металургійні комбінати Ахметова, як подейкують злі язики) держзамовленнями. На це йдуть круглі суми з держбюджету, зате працівники ощасливлених підприємств задоволені.

Задоволені при президентові Ляшко і селяни. Вони ніколи не зможуть продати свою землю - мораторій продовжено навічно і записано в Конституції. Зате виконано все те, що Ляшко пообіцяв 26 липня 2018 р. у своєму програмному заяві: "Я поверну життя, роботу і корову в українське село!"

Кожна сільська сім'я, яка тримає корову, отримала 5000 грн держпідтримки. Кожен сільгоспвиробник, який побудував корівник, отримав з держбюджету компенсацію 50% вартості будівництва. Кожен, хто купив український трактор, сівалку або інший сельхозреманент, отримав 40% компенсації. Сільгоспкооперативи на п'ять років звільнені від сплати податків і отримали від держави доїльні апарати і холодильні установки.

Також виконано і найрадикальніше обіцянку: "Кожен, хто орендує землю, буде зобов'язаний тримати корів: на один орендований гектар - одну корову"

За інформацією Госгеокадастра, загальна площа сільгоспземель, переданих в оренду, на початок 2018 р. склала 16,9 млн га. Поголів'я корів в Україні, за даними Держстату, на 1 липня 2018 р. склало 2 млн, з яких щонайменше 0,5 млн - в сільгосппідприємствах (головним чином на орендованих землях), понад 1,5 млн - в господарствах населення (на власних землях). Завдяки президенту Ляшко поголів'я корів на орендованих землях зросла більш ніж у 30 разів - з 0,5 млн до 16,9 млн, а загальне поголів'я корів в Україні - більш ніж у дев'ять разів - з 2 млн до 18,4 млн.

Сільського населення в Україні 13 млн осіб. Виходить майже по півтори корови на кожного сільського мешканця. А вся інша країна працює на те, щоб профінансувати дотації і компенсації, що виділяються державою на утримання корів.

    Реклама на dsnews.ua