Ігор Пашко: До 26 травня у нас не було жодної скарги щодо фінкомпаній, що мали відносини з "Михайлівським"

"ДС" У всіх на слуху зараз скандал з учасниками фінансової групи, в яку входив банк "Михайлівський", недавно визнаний НБУ неплатоспроможним. Крім самого банку, у схемі було задіяно декілька фінансових компаній та страховик. Як можна було непомітно побудувати таку піраміду під носом у двох регуляторів — НБУ та Нацкомфінуслуг?

І. П. Поки йде розгляд, про деталі говорити рано. Можу лише сказати, що ми бачили, що входить в групу фінансової компанії "Інвестиційно-розрахунковий центр" було значне зростання показників. Але підстав для перевірок не було. Пізніше, в квітні цього року, до введення в банк тимчасової адміністрації, ми отримали інформацію від НБУ про ситуацію в "Михайлівському" і про двох кредитних установах, пов'язаних з ним певними договірними відносинами. Ми тут же направили запити в ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", щоб подивитися деталі всіх операцій, які вони проводили. Попросили надати повну розшифровку по кредитному портфелю і операціями по залученню коштів. Ми отримали відповідь, але інформація була не повною, на її підставі не можна було робити висновки. Вже після введення в "Михайлівський" тимчасової адміністрації ми відправили повторний запит, але ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на нього досі не відповіло. Більш того, ми знаємо, що компанія вже змінила місце реєстрації з Києва на Хмельницький, причому нас про ці зміни не повідомила. Тому у нас з'явилася підстава перевірки, щоб розібратися, що там відбувається.

"ДС" Чому ви так довго чекаєте?

І. П. Хочу нагадати, що якщо НБУ бачить звітність банків на щоденній основі, то фінансові інститути у нас звітують тільки раз в квартал. Ми ставимо питання про введення звітності хоча б на місячній основі для окремих ринків, але наші можливості обмежені. Нам гостро необхідна модернізація ІТ-системи. Зараз у нас немає навіть свого сервера, ми використовуємо сервер на умовах оренди. До того ж до 26 травня у нас не було жодної скарги щодо фінкомпаній, що мали договірні відносини з "Михайлівським". Ті зобов'язання (фінансові або нефінансові), які вони на себе брали, виконували. До речі, з 26 травня по сьогоднішній день ми отримали лише чотири звернення від клієнтів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", останнє з яких настав на початку червня.

"ДС" У схемі "Михайлівського" брала участь СК "Форте". У ЗМІ була інформація, що страховик не збирається виплачувати відшкодування клієнтам, які втратили вкладення...

І. П. Ми зустрічалися з керівництвом страхової компанії, щоб з'ясувати, з ким у неї ще є подібні проекти і що буде з її зобов'язаннями зі страхування фінризиків фізосіб, що надавали позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Вони стверджують, що підстав для виплат немає, оскільки ризик, зазначений у договорі, — неповернення позики на рахунок фізособи в банку "Михайлівський". А ці кошти на рахунки повернулися. Зараз ми вивчаємо ці договори. Тільки після цього будемо робити якісь висновки.

"ДС" Потрапляють у ваше поле зору інші фінкомпанії, які демонструють такий же бурхливий зростання вкладів, як структури, які були пов'язані з "Михайлівським"?

І. П. Є близько 12 компаній, які також працюють з фізособами. Але там темпи зростання далеко не такі високі.

За попередніми даними, у випадку з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" мова йшла про залучення позик від фізосіб через рахунки банку. Така схема цілком вписується в чинне законодавство для фізосіб.

"ДС" Як Нацфінпослуг буде реагувати на подію? Чи можна запобігти нові схожі інциденти?

І. П. У Цивільному кодексі є таке поняття, як позика. І ми не можемо заборонити надавати позики фізособам кому б то не було. Тим не менш, розуміючи, що у деяких фінкомпаній може виникнути спокуса залучати кошти фізосіб за такою ж схемою, ми введемо регуляторні обмеження. Їх мета — обмежити можливості компаній по залученню коштів населення на будь-яких умовах, крім чітко визначених. На сьогодні така форма взаємин, як надання позики фізособою кредитній установі, занадто ризикована. Як це буде зроблено, поки що обговорюється. Крім того, ми плануємо посилити вимоги до власного капіталу фінансових компаній. Щоб на цьому ринку залишалися тільки серйозні гравці, які будуть видавати кредити і ризикувати в першу чергу власним капіталом, а не чужим. Також з початку року вступила в силу норма, яка вимагає від власників фінустанов розкривати джерела походження капіталу.

"ДС" Судячи по статистиці Нацкомфінпослуг, ринок фінкомпаній зараз переживає справжній бум?

І. П. Зростання йде в двох сегментах — фінансових компаній та кредитних установ. І ті й інші видають кредити. Тільки для кредитних установ — це єдиний вид діяльності, а фінкомпанії, поряд з кредитуванням, можуть надавати й інші послуги — факторинг, лізинг, залучення коштів від юридичних осіб із зобов'язанням їх повернення та ін. І ті й інші активно працюють у ніші мікрокредитування для населення. Розмір середнього кредиту — 1,5–2 тис. грн., середній термін — два тижні. Попит на такі позики дуже високий, банківська система його не задовольняє. Тому відбувається перетікання клієнтів в небанківський сектор. Ми почали фіксувати цю тенденцію з вересня минулого року. Якщо у 2014 році було зареєстровано 386 фінансових компаній, то на кінець березня 2016 року — 609. Їх активи за цей період зросла з 36 млрд до 77 млрд грн. Ми підрахували, що щомісяця комісія реєструє в середньому 12-13 фінкомпаній. Вони працюють за рахунок власних коштів (капіталу, що внесли засновники) або синдикованих позик або банківських кредитів. Кількість кредитних установ (мають право видавати кредити, в тому числі за рахунок залучених коштів) зростає не так швидко: сьогодні їх 117, тоді як рік тому було 93. Але кредитний портфель у них набагато більше — 9,4 млрд грн. проти 1,6 млрд грн. у фінансових компаній.

"ДС" Який відсоток фінкомпаній і кредитних установ афілійовані з банками?

І. П. Зовсім не так багато, як ви думаєте. Серед них багато структур з іноземним капіталом. Адже це напрямок приносить шалені прибутки — ставка по мікрокредитах часто складає до 2% в день.

"ДС" Мова йде про офшорні структурах?

І. П. Часто так.

"ДС" Але, ймовірно, це ті ж офшорки, які раніше фігурували в засновниках банків?

І. П. Ми дивимося всіх власників аж до кінцевого бенефіціара. Те, що нам подають інформацію виключно про компаніях-"прокладки", неправда. Тим більше, що зараз ми зобов'язані стежити, щоб серед засновників компаній не було представників країн-агресорів. Ми дуже уважно ставимося до цього питання. Акціонери самі різні: від фізичних осіб — громадян України до компаній, абсолютно не пов'язаних з фінансовим ринком.

"ДС" Є у регулятора претензії до роботи фінкомпаній?

І. П. Ми намагаємося добитися, щоб їхні послуги стали прозорими. Якщо клієнт прийшов за кредитом, то повинен розуміти, скільки він заплатить. Маса випадків, коли компанія говорить, що вартість двотижневого кредиту в розмірі 1,5 тис. грн. складає, наприклад, 450 грн. Але при цьому не вказує процентну ставку. Якби в договорі було чесно написано, що ставка становить 2% в день — а це 730% річних, клієнт гарненько подумав би, перш ніж брати такий кредит.

"ДС" чи Зростає кількість ломбардів?

І. П. Воно практично не змінилося з 2014 року — 478. А ось обсяг виданих ними позичок за цей час збільшився в два рази — до 3,6 млрд грн. При цьому кредити видаються виключно на основі заставної з дуже високим коефіцієнтом покриття. Приріст відбувається за рахунок масового відкриття ломбардами відокремлених підрозділів і філій по всій Україні. За минулий рік регіональна мережа збільшилася на 726 відділень. Наприклад, у Києві зареєстровано 93 ломбарду, а їх підрозділів — 798. Закон "Про ломбарди" досі не прийнятий, тому регулювати цей ринок припадає регуляторними актами. Нещодавно комісія внесла зміни до Положення "Про порядок надання фінансових послуг ломбардами". Документ прописав вимога про збільшення капіталу ломбардів з 200 тис. до 500 тис. грн. і до 1 млн грн. для тих, у кого є мережа. Зараз це положення проходить узгодження в міністерствах і відомствах. Думаю, переважна більшість ломбардів впорається з капіталізацією. У цьому ж документі прописана і норма, що забороняє ломбардам розташовуватися в МАФах.

"ДС" Наскільки проблемним нині є сегмент кредитних спілок?

І. П. Близько сотні цих установ знаходяться на окупованій території, і ми не знаємо, що з ними відбувається. Ще сотня, на жаль, не подає звітності. Ми розіслали листи всім профільним асоціаціям, іншим регулюючим органам, держадміністраціям зі списком КС, місцезнаходження яких встановити не можемо і які не подають звітність. Таким чином, ми хочемо розшукати їх і упевнитися, вони можуть відновити свою діяльність чи ні. Перші результати вже є: після нашої розсилки один КС надіслав нам свою звітність за п'ять років. Що стосується тих, хто так і не знайдеться, ми будемо розглядати питання про виключення їх з держреєстру.

Ми фіксуємо зменшення кредитних та депозитних портфелів кредитних спілок, їх активів. Єдиний показник, який виріс за останній рік, — це власний капітал. Ми отримуємо досить багато скарг від споживачів фінпослуг, пов'язаних з неповерненням депозитів. Але зазвичай, після того як комісія втручається в ситуацію, внесок відразу повертають або складають графік повернення. Починаючи з цього року, подаючи нам звітність, КС зобов'язані не тільки розкривати інформацію про залучених депозитах, але також надавати регулятору дані про вклади, щодо яких надійшли вимоги про повернення, але ці вимоги не були виконані протягом більше 30 днів. На базі цієї інформації комісія може застосовувати заходи і реагувати на більш ранній стадії початку неплатоспроможності кредитної спілки за умови, що інформація у звітах розкривається чесно і в повному обсязі. З іншого боку, недостовірну інформацію ми виявляємо досить швидко через скарги членів таких спілок. А недостоверка — це вже вагома причина для позапланової перевірки та анулювання ліцензії.

"ДС" Ви могли б назвати суму зобов'язань КС, які мають прострочення понад 30 днів?

І. П. Можу тільки навести цифру, яку дають суди. На 1 січня 2016 року в ДВС знаходяться справи за вкладникам кредитних спілок на суму понад 200 млн грн. Для порівняння: загальний депозитний портфель КС на кінець березня 2016 року становив 806 млн грн. Але це по всім кредитним спілкам, в тому числі і тим, які вже давно були виключені з держреєстру фінустанов.