Як влада буде "доїти" мінімізаторів податкових
Сьогодні Верховна Рада розглядає проект закону №1210 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Раніше "Влада грошей" писала про наслідки прийняття цього проекту. Пропонуємо увазі читачів цей текст.
Чому досі не притискали оптимізаторів
Законопроект, про який йде мова (№1210), покликаний посилити контроль над трансферним ціноутворенням. Справа в тому, що великі компанії з розгалуженою структурою мають безліч варіантів мінімізувати податки і генерувати основний прибуток в офшорах. Наприклад, дохід прибуткової структури перекидається на збитковий підрозділ. Таким чином знижується податок на прибуток. А, скажімо, завдяки продажу товарів пов'язаної зарубіжної компанії за заниженими цінами та їх подальшої реалізації за ринковими цінами прибуток осідає в країнах з низьким рівнем оподаткування.
З 2013 р. в Україні діє профільний закон, що дозволяє фіскалам відстежувати подібні угоди. Однак повноцінного контролю над подібними оптимизациями налагодити так і не вдалося. "Серед основних причин, по яким система контролю над трансфертним ціноутворенням не працює в Україні, - відсутність у податкової об'єктивних даних про операції та їх обсяги. Зараз компанії подають контролюючим органам документації з трансфертного ціноутворення тільки звіт про контрольовані операції (без деталізації в розрізі країн. - "ВД"), часто затримують або взагалі не подають такі звіти, занижують показники", - пояснює Віта Шкарапута, керівник юридичної компанії Групи HLP.
Більш того, оптимізацій потурали на найвищому рівні. Наочний приклад: закон зобов'язує надавати інформацію про операції з офшорними компаніями. Сам же перелік таких офшорів затверджує Кабмін. Цей перелік постійно змінювався. З нього раз у раз зникали самі "гарячі" юрисдикції, найбільш затребувані бізнесом для побудови схем. І нарешті, навіть якщо фіскали пред'являли претензії до компанії за результатами вивчення звітності про трансфертне ціноутворення, бізнес практично завжди успішно оскаржував рішення про донарахування податків у судах.
Що зміниться
Запропоновані зміни до Податкового кодексу повинні усунути перешкоди, досі заважали податкової боротися з тими, хто оптимізує по-крупному. По-перше, для фіскалів відкриються нові важливі подробиці про операції, які можуть проводитися для мінімізації податків. З введенням рекомендацій плану дій BEPS компанії повинні будуть подавати податковим органам два додаткових документи: глобальну документацію (майстер-файл) і звіт в розрізі країн (country-by-country reporting).
"Глобальна документації (майстер-файл) дає загальне уявлення про діяльність всієї групи і містить аналіз її ключових операцій. Її будуть зобов'язані надавати платники податків, які входять в міжнародну групу компаній з консолідованим доходом понад 50 млн євро. Звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) передбачає розкриття транснаціональними корпораціями деталізованої інформації про своїх відокремлених підрозділах (дочірніх підприємствах, філіях, представництвах) в розрізі кожної країни, де вони здійснюють діяльність. Він подається материнськими компаніями міжнародної групи, консолідований дохід якої становить 750 млн євро і вище", - уточнила Ніна Бец, юрист ЮФ "Ілляшев і Партнери".
За словами Івана Шинкаренко, партнера ЮФ "КМ Партнери", такий механізм пропонується тому, що дозволяє визначити, де осідає прибуток від діяльності групи, і оцінити, чи відповідає вона реальному значенню відповідної компанії групи у створенні прибутку.
По-друге, нові правила оподаткування зроблять невигідними всі основні мінімізаційні схеми. Наприклад, під пильною увагою виявляться експортні поставки за цінами нижче світових. Якщо компанію викриють у цьому, на різницю між ринковою ціною і ціною продажу буде нараховано ПДВ. Не кажучи вже про те, що така компанія втратить на відшкодування цього податку. Також підприємства повинні будуть обґрунтовувати економічну доцільність придбаних послуг. І цей крок законодавця зрозуміла: зараз виведення прибутку за кордон часто маскується під придбання послуг.
"Пильну увагу законодавець звернув на сільгосппідприємства - платників єдиного податку четвертої групи. За рахунок визнання контрольованими операцій сільськогосподарських виробників з пов'язаними особами-нерезидентами через комісіонерів-посередників з низькоподатковими юрисдикціями та з нерезидентами - неплатниками податку на прибуток держава буде поступово звужувати можливості відходу від податків за рахунок перенесення точки прибутку на офшори", - розповів Василь Андрусяк, керівник практики податкового права ЮФ MORIS GROUP.
Плюс наступ на офшори
Одночасно з рядом популярних для офшорного бізнесу країн може бути встановлено подвійне оподаткування. Мова йде про такі країни, як Кіпр, Швейцарія, Великобританія, Малайзія, Туреччина.
Якщо зараз податкова ставка для виведення грошей, приміром, з Кіпру для бізнесу дорівнює 2%, то після прийняття закону вона збільшиться до 5%. "Ми підрахували, що якщо б ця ставка за останні три роки було 5%, то це було б більше 1 млрд грн надходжень у державний бюджет", - повідомив Дмитро Дубілет, міністр Кабінету Міністрів, за підсумками засідання уряду, на якому були схвалені відповідні законопроекти.
"Компанії, зареєстровані на Кіпрі, у Швейцарії та Великобританії, часто використовуються як холдингові структури для тримання і управління активами в Україні. Кіпрські компанії (крім холдингів) - в якості одержувачів пасивних доходів (відсотки, роялті) від українських компаній. При виплаті таких доходів вони не тільки законно виводять валюту за кордон, але і оптимізують свої витрати. Турецькі компанії віднедавна активно використовуються в якості торговельних компаній міжнародного бізнесу. Вони відповідають всім вимогам Substance (реальної присутності бізнесу в юрисдикції. - "ВД") при експорті товарів в Південну Азію, Індію, Північну Африку. Тобто місце реєстрації, банківський рахунок і транспортна логістика знаходяться в одній юрисдикції", - розповів Володимир Гаркуша, керуючий партнер К. А. С Group, Україна.
Так що і ці новації можуть стати досить болючими для бізнесу.
Під кого зачищається бізнес-простір
У влади є маса залізних аргументів, що пояснюють настільки масштабний наступ на мінімізаторів. Посилення контролю над розмиванням податкової бази транснаціональними корпораціями - світовий тренд. Більше того, світова спільнота давно і активно наполягає на тому, щоб Україна прискорила процес імплементації міжнародних угод, покликаних боротися з податковими відхиленнями, і відповідному оновлення національного законодавства. Подальші зволікання з цим можуть стати причиною затягування рішення про продовження кредитної співпраці, в тому числі з МВФ. Нарешті, завдання наповнення бюджету за рахунок додаткових надходжень теж ніхто не відміняв. Зрештою, бізнес повинен платити податки, а держава - контролювати повноту їх сплати.
Що ж тоді не так?
По-перше, швидкість змін. Запропоновані новації повинні вступити в силу вже з січня майбутнього року. При всьому бажанні відмовитися від оптимізаційних схем бізнес просто не встигне так швидко перебудуватися. А це означає, що багатомільйонні штрафи вітчизняним компаніям, перш за все, ключовим експортерам, вже гарантовані.
І це при тому, що держава і без того вже забезпечило їм солідні збитки курсовою політикою - допустивши необґрунтоване зміцнення гривні, вона, за деякими експертними оцінками, полегшило кишені експортерів приблизно на $1 млрд. І по мірі подальшого зміцнення національної валюти ці втрати будуть рости. Особливо враховуючи, що зараз ті ж аграрії проводять основні поставки нового врожаю на зовнішні ринки.
По-друге, поряд з жорсткими правилами сплати податків повинна існувати система ефективного судового захисту. Простіше кажучи, бізнес повинен мати можливість довести у суді неправомірність формального підходу до застосування жорсткого законодавства, якщо такі випадки мали місце. "США прийнято вважати дуже прогресивними в плані протидії агресивного податкового планування. Але у бізнесу є можливість захистити свої інтереси в суді. Наприклад, у 2016 р. у справі Medtronic vs IRS суд прийшов до висновку, що податкова служба зловжила своїм правом в частині невизнання витрат на виплату роялті. У справі Eaton Corporation vs IRS (2017 р.) суд знову прийшов до висновку, що податкова зловжила своїм правом (в частині скасування двох односторонніх угод про ціноутворення). Тобто розвитку законодавчої бази має супроводжувати і розвиток правозастосування цих норм", - зазначає Василь Андрусяк.
Нарешті, посилюючи податковий контроль, просунуті держави не забувають і про "пряники" для бізнесу - створюють сприятливі умови для репатріації капіталу, зменшують податковий тиск і т. д. У нас же про подібних ініціативах навіть не замислюються.
До чого призведе така політика? Відповідь очевидна - до знищення великого вітчизняного бізнесу, місце якого займуть іноземні корпорації.
Запропоновані зміни до Податкового кодексу здатні завдати удару по деяких поширених схем виведення прибутку без податків за кордон. Очевидно, що зміни торкнуться в першу чергу компанії, які можуть собі дозволити утримання транскордонних структур.
Законопроект передбачає прирівнювання деяких операцій до виплати дивідендів з відповідним додатковим оподаткуванням. Наприклад, будуть прирівнюватися до дивідендів неринкові платежі за цінні папери на користь пов'язаних осіб - нерезидентів; при операціях з деякими категоріями нерезидентів будуть вважатися дивідендами заниження або завищення вартості товарів/послуг порівняно з ринковими цінами. Відповідно, використовувати надалі такі варіанти мінімізації буде дорожче: крім 18% податку на прибуток, найімовірніше, буде застосовуватися також податок на репатріацію (до 15%).
Також додаткове оподаткування чекає на тих, хто проводить операції з нерезидентами, які "не мають ділової мети". Однією з ознак того, що операція не має ділової мети, що є її спрямованість на отримання податкової вигоди.
Ці і деякі інші, не згадані тут норми є безсумнівним жорсткістю правил і призведуть до додаткового адміністративного обтяження бізнесу та посилення контролю з боку податкових органів. Але ось стануть ці жорсткі норми "скальпелем", інструментом для точкового заходу справжніх зловживань або, навпаки, перетворяться на "зброю масового ураження", яке вдарить по сумлінному бізнесу, цілком залежить від адекватності контролюючих органів.
І ще. Звичайно, закриття законодавчих дір і посилення контролю дозволять на якийсь час збільшити надходження в бюджет. Однак дуже скоро стане ясно, сталося це завдяки припинення схем ухилення або в результаті додаткового тиску на тих, хто і так не ухилявся від податків.
Якщо збільшення податкових надходжень не буде короткочасним і не за рахунок добросовісних платників, з'явиться реальна можливість для зниження податків (якщо, звичайно, бюджетні апетити не зростуть пропорційно додаткових доходів).
Але якщо після посилення правил зростання податкових надходжень, попри сподівання, не відбудеться, то виникнуть неприємні питання: правила невдалі, або контролери не здатні ними користуватися належним чином.
Щоб не було відмовок ("ми не встигли", "ми не подумали" і т. д.), давайте нарешті дозволимо собі розкіш прийняти правила не сьогодні на завтра, а заздалегідь, з достатнім часом на ознайомлення і підготовку.
