Заяву Ради щодо Майдану використають захисники втікачів до Росії - інтерв'ю з адвокатом родин Героїв Небесної сотні Віталієм Титичем

Про звіт генерального прокурора Ірини Венедіктової по справам Майдану, заяву, яку прийняла Верховна Рада, до його річниці та законопроект про заочний судовий процес "ДС" поговорила з адвокатом родин Героїв Небесної сотні, керуючим партнером Адвокатського обʼєднання "Віталій Титич і партнери"

Віталій Титич / УНІАН

"ДС" Прийнята Верховною Радою заява у звʼязку з шостою річницею початку Євромайдану — це важливий ритуальний жест, чи вона має більше значення?

В.Т. Це доволі примітивний, але дієвий психологічний прийом, як на мене. Особливого позитиву в ньому не бачу, насправді Рада підмінила свою пряму функцію в контексті законодавчого забезпечення правовідносин, які існують. Замість прийняття змін у законодавство, про які ми як адвокати потерпілих говоримо вже понад 6 років, депутати обмежуються беззмістовними політичними деклараціями. В наявних суспільно-політичних обставинах вони навіть більше шкодять, аніж надають позитивної динаміки розслідуванням чи судовим розглядам. На тлі того, що вища ланка злочинців переховується за кордоном, в Росії, одночасно знімаючи з себе санкції та проходячи "очищення" в українських судах, політичні декларації шкодять здійсненню неупередженого розслідування і судового розгляду. Справа в тому, що захист обинувачуваних завжди посилатиметься на те, що справа політично мотивована, і ця заява їм на руку.

До нинішнього скликання парламенту навіть менше питань, бо, як сказав Зеленський, він "нікому нічого не винен". Натомість VIII скликання, яке прийшло на хвилі Майдану, божилося і клялося, що забезпечить чесні розслідування і покарання, але не те, що не зробило нічого. Навпаки, те, що вони робили стосовно змін в законодавство, вкрай шкодило розслідуванням та судовому розгляду. Наприклад, варто ознайомитись з розширеним звітом Управління спецрозслідувань Генпрокуратури за 2019 рік — там окремим пунктом згадується внесення шкідливих змін у законодавство, які створювали проблеми для слідства у справах Майдану.

"ДС" Попри проблеми, про які ви кажете, за словами Венедіктової, у 2020 році повідомили про підозру в справах Майдану 42 особам, це втричі більше, ніж у 2019 році, серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, три прокурори, пʼять суддів, десять цивільних осіб. Чи означає це, що слідство рухається швидше й ефективніше? Якщо ні, чому така різниця з 2019 роком?

В.Т. Різниця пояснюється дуже просто: цілий 2019 рік взагалі нічого не відбувалося внаслідок знищення Управління спецрозслідувань ГПУ і передачі повноважень до ДБР. Це очевидний факт, тобто якщо нічого не робити, то будь-яка дія надалі буде прогресом. Окрім того, нічого нового в контексті розслідування як такого прокуратура не зробила, вони з ДБР продовжують реалізовувати те, що було напрацьовано Управлінням спецрозслідувань до його розформування. Тобто тоді справи фактично завмерли на стадіях підозри або передачі в суд обвинувальних актів, а вони зараз це почали робити і заговорили про справи "під дату" — для мене це виглядає так.

"ДС" Офіс генпрокурора ініціює збалансування і вдосконалення кримінального процесуального законодавства, щоб позбутися від численних колізій, які перешкоджають розслідуванню і негативно впливають на можливість збору доказів — каже Венедиктова. Що конкретно в законодавстві заважає їй та її підлеглим ефективно працювати у справах Майдану?

В.Т. Розслідуванню перешкоджає суспільно-політична ситуація та брак політичної волі. Звісно, законодавство неідеальне, ми ще у 2017 році створили робочу групу при Юрієві Луценку, залучили фахівців, і за результатами я запропонував проект змін до законодавства. Підготовані нами зміни складали цілих 2 глави КПК, вони направлені на вдосконалення кримінального процесу таким чином, щоб стали неможливими зловживання з боку його учасників. Також вони давали можливість уникнути негативних наслідків рішення Євросуду з прав людини, який би встановив порушення прав обвинувачених і таким чином нівелював би увесь процес. Ми можемо розглядати справу в суді скільки завгодно, навіть винести рішення, але якщо ЄСПЛ встановить порушення прав обвинуваченого відповідно до Конвенції про права людини, це помножить на нуль результати розгляду.

"ДС" Окрім змін до законодавства, у планах Офісу генпрокурора — початок заочних судових процесів стосовно колишнього керівництва держави за події 18-20 лютого 2014 року. Тобто, зі слів Венедіктової, виходить, що до 2021 року цим взагалі не займалися, а лише імітували?

В.Т. Підозри усім високопосадовцям, причетним до організації злочинів, були предʼявлені у 2014-2015 роках, і вже тоді із застосуванням механізму заочного розслідування, який був прописаний в КПК — можна згадати той же процес над Януковичем. Що вони нового збираються предʼявляти й кому — я не знаю.

"ДС" До слова, за інформацією Венедіктової, заочне розслідування дозволено стосовно колишніх глави СБУ і його першого заступника, міністра оборони, міністра внутрішніх справ і його заступника, командувача внутрішніх військ МВС та інших чиновників. Які перспективи цих справ з огляду на те, що більшість з фігурантів давно втекли в Росію?

В.Т. Перспективи судового розгляду в цих справах не залежать від юриста. Не люблю так казати, але це питання політичної волі та суспільно-політичної ситуації в країні, яка змусить осіб, наділених владою, виконувати функції держави щодо забезпечення справедливого судочинства та права на справедливий суд, гарантований статтею 6 Європейської конвенції про права людини. Як воно буде в реальності — побачимо. Зараз передача справ в суд блокується адвокатами підозрюваних з формальних причин, тобто вони ніби використовують недолугість українського законодавства, а насправді суди не мали і не мають ніяких перешкод, щоб чинити правосуддя. Януковича, Захарченка та інших організаторів злочинів ми очікували в суді десь наприкінці 2017-го — у 2018 році.

"ДС" Яким саме чином допоможе в таких і подібних справах законопроєкт про заочне засудження, який 17 лютого Рада прийняла в першому читанні?

В.Т. Ці зміни дуже вбогі, вони навіть на 10% не рухають нас у перспективі судових розглядів стосовно злочинців. В розумінні авторів це просто унеможливлення неякісних формулювань судами в контексті того, що таке міжнародний розшук. Фактично це косметичні зміни, якщо говорити зрозумілою мовою. Досудові розслідування давно завершені, і тільки та "каша", створена в законодавстві умисно щодо можливості досудового розгляду і проваджень in absentia (за відсутності обвинувачуваного), гальмувала процес, та й колишня влада палки в колеса вставляла.

"ДС" Серед перспектив на цей рік Венедиктова назвала завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на Інститутській. Це реально, чи суспільство знову годують порожніми обіцянками?

В.Т. Давно не реагую на подібні заяви Венедіктової, вони вбогі і страшенно некомпетентні в контексті фактів, це взагалі ні про що. Що вона може гарантувати взагалі в судовому розгляді, в якому прокурори є одними з учасників? Такі заяви міг робити хіба що той же головуючий у справі "беркутівців" суддя Сергій Дячук, але не генпрокурор. Нагадаю, що Зеленський фактично знищив цей судовий процес, погодившись на вимоги Володимира Путіна, троє осіб ухилились від суду, і це вже рве цілісність картини і якість цього судового розгляду викликає великі побоювання.