Юлія Романцова: Не можна працювати в проєкті, якщо ти не повністю закоханий у нього
Генеральна директорка компанії "Трипільське сонце" про перезапуск виробництва в березні 2022-го, вихід українського чаю на британський ринок, жіноче лідерство та майбутнє чайної культури у країні
На початку 2026 року Юлія Романцова увійшла до рейтингу "10 топ-менеджерок українського бізнесу" за версією "Ділової столиці". Її компанія народилася під час повномасштабного російського вторгнення і вже посідає друге місце на ринку чаю в Україні — близько 9% продажів.
В розмові з "ДС" Романцова розповіла про перезапуск виробництва на початку повномасштабної війни, відповідальність перед командою та партнерами, ефективне лідерство та вихід на нові, часом несподівані ринки.
— Ви займаєтесь виробництвом чаю вже не перший рік. Як наважились фактично перезапустити виробництво і вивести на ринок нові бренди в часи повномасштабної війни? І якими здобутками пишаєтесь?
— Найбільше я пишаюся тим, що ми не зупинилися, коли, здавалося б, зупинилося все. На початку повномасштабного вторгнення ми ухвалили чітке і одностайне рішення: ми закриваємо бренди, які залишилися на ворожій території. Але, з іншого боку, ми повинні були втримати команду, компанію, бо вона є частиною українського бізнесу, а бізнес має працювати.
Далі почалася робота зі створення компанії, брендів та продуктів з нуля. Виробництво почало працювати з 1 березня 2022 року в одну зміну, а з 1 квітня — вже за графіком 24/7. Я дуже добре пам'ятаю свої розмови з керівництвом Обухівської міської адміністрації на початку березня, коли вони допомагали нам із заправкою вантажного транспорту, щоб ми могли поставити продукцію нашим партнерам. Дуже часто в одній автівці продукція їхала і до клієнта, і до хлопців з ТРО, і як допомога "Охматдиту".
Це був час, коли ми не думали довгими планами. Скоріше, це було планування дня, і дуже добре, якщо ще й ночі. Але також це був час, коли кожен член команди брав і робив свою роботу якнайкраще. А основним порятунком думок було створення нових брендів. І не дивно, що перший бренд, який народився, — це "Трипільське сонце". Пізніше ми з командою жартували, що за нашими першими пачками можна було вивчати історію Трипілля, бо ми вклали в цей бренд і дизайн, і історію про матір-Берегиню, і про сонце, і про те, як ми хочемо захистити людей від загрози — зігріти їх, створити для них теплу і безпечну мить.
Далі народилися бренди Sherlock Secrets та Tea Moments. Вони вже були про наші мрії, про те, що команда може і хоче створювати продукти на вибагливий смак. Так ми створили себе заново: "поховали" великий бізнес, мали сміливість це зробити, а далі повірили, що команда може і знає, як побудувати компанію з нуля і створити продукти, які зроблять наших споживачів щасливими.
Ми перезапустили бізнес, створили нові бренди, відновили довіру партнерів і зберегли команду. Для мене це не просто бізнесовий результат, а доказ того, що українська команда може створювати сильний результат навіть у найважчих умовах.
Наважитись допомогло просте відчуття відповідальності — перед людьми, перед партнерами, перед країною. Ми розуміли, що не маємо права чекати "кращого часу", не маємо права нічого не робити.
— Які труднощі довелось подолати?
— Основні труднощі були в тому, що одночасно із запуском нових брендів ми мали забезпечити партнерам умови закриття продажів за брендами, які ми виводили з ринку. Ми боролися в судах із арештами обладнання та рахунків, із необхідністю повертати кредити, які були залучені на обігові кошти. При цьому нам потрібно було своєчасно розраховуватися з постачальниками, бо ми розуміли, що важко всім. Ми працювали в умовах нестачі людей, відсутності світла, порушених ланцюгів постачання.
Але найважче — це щодня втримувати внутрішню віру команди.
— За підсумками 2025-го ви вперше отримали чистий прибуток з початку повномасштабного вторгнення. Що стало для вас драйвером росту і головною мотивацією розвивати виробництво?
— Це точно не один фактор. Це поєднання багатьох речей та комунікація зі споживачами. Один із найкращих прикладів останніх проєктів — це національна акція для бренду Sherlock Secrets, організатором якої є "Сніданок з 1+1", де бренд став генеральним спонсором.
У цьому проєкті основна ідея полягала в тому, що у кожного споживача нашого продукту є своя чайна історія, свій момент, який йому допоміг створити наш продукт. І ми попросили людей поділитися цими історіями. Думка кожного повинна бути почута, і кожна історія читається двома командами — командою "Сніданок з 1+1" та нашою.
Обирати найкращі історії щотижня — це найважче, тому що вони всі дуже різні. Вони і про те, як люди втратили свої домівки та знаходять себе в нових містах, і про те, яку тривогу відчувають сім'ї наших захисників, і про чайні моменти на передовій. І дуже багато таких справжніх, наповнених почуттями історій. Але щотижня команди визначають тих, кого ми хочемо підтримати. Головною відзнакою в кінці національної акції буде те, що переможець разом з нами створить новий продукт Sherlock Secrets і далі презентує його в прямому ефірі "Сніданок з 1+1". Так, в акції є і грошовий приз, але я вірю, що саме створення свого продукту є найбільш цінним у цій історії.
Читаючи командами історії, якими з нами поділилися, ми вирішили, що всі вони будуть зібрані в одну книгу, яка буде видана лімітованим тиражем і в якій можна буде почути голоси, думки, історії про миті з Sherlock Secrets. Акція буде завершена 3 квітня, далі буде визначений переможець. А потім ми плануємо наступну акцію, і вона буде про чарівні та красиві моменти. У нас буде дуже потужний партнер, який доповнить щасливі моменти з брендом Tea Moments чарівними подарунками. Не буду розкривати секрет, але впевнена, що споживачі чаю Tea Moments будуть щасливі.
Інші драйвери не менш важливі. Це і нові лінійки продуктів, які будуть працювати в сегментах задоволення, здорового способу життя та яскравих почуттів. Так, ми віримо, що саме зараз теплі та щасливі емоції — це те, що потрібно українцям.
Ще одним потужним драйвером зростання є міжнародний розвиток. 2025 рік став для нас роком, коли ми зробили свій перший значимий стрибок в експорті: темпи зростання до попереднього року склали майже 640%. Наші продукти стали помітними на полицях Республіки Молдова, Латвії, Естонії, Чехії та Румунії.
— Але крім драйверів є і виклики — розкажіть і про них.
— Виклики цього року — це відкриття нових ринків, таких як ринок Великої Британії. Більшість здивовано посміхається, коли я кажу, що український виробник чаю планує постачати продукти на один із найбільш значущих і сформованих чайних ринків світу. Але я вірю, що наші продукти відкриють для себе серця англійських споживачів.
Першим кроком у цьому напрямку були дослідження, і вони показують, що ми можемо здивувати та створити свій момент навіть на такому сформованому ринку. Зараз ми готуємося до нашої першої виставки у Великій Британії — Food & Drink Expo, Birmingham. Організатори виставки відібрали наш бренд Tea Moments для участі в панелі, яка відкриває виставку і називається Taste of Future.
Вірю, що це лише перший крок, і далі ми зможемо розповісти про нові результати української чайної компанії на ринку UK. Але вже без посмішок і сумнівів.
А наступними драйверами зростання для нас точно є операційна ефективність і цифрові технології, а також модернізація виробництва. У 2025 році в компанії було інвестовано у виробниче обладнання понад 25 мільйонів гривень. У 2026 році ми запускаємо проєкт із повним оснащенням виробництва сонячними панелями та переходом на зелену енергію.
Ми продовжуємо роботу над корпоративним управлінням, яке дає компанії більш системний розвиток. Не можу не відзначити подію початку цього року — старт роботи з ПУМБ, який повірив у нас і наше майбутнє. А все почалося з того, що команда ПУМБ відвідала наше виробництво. Після екскурсії та дегустації я почула слова, які завжди є сонячним променем для керівника: "Ми віримо у вас і готові розвиватися разом із вами". Залучення кредитного портфеля на дуже конкурентних умовах дасть нам можливість швидше та потужніше розвивати не тільки український ринок, а й впевненіше масштабуватися на експортних ринках.
І наостанок я хочу сказати кілька слів про найбільш вагомий драйвер — це команда. І до неї я відношу не тільки нашу внутрішню команду, а й наших партнерів. Саме вони дають нам можливість ставати щодня кращими і найкраще задовольняти потреби наших споживачів. Зазвичай партнерів відносять до зовнішнього середовища, але я вважаю, що ми — одна команда, яка щодня робить складну роботу. І саме вона дає нам велике натхнення.
— Український великий бізнес довгий час вважався "чоловічим клубом". Ви відчували це на власному досвіді?
— Мабуть, я вас здивую, але я не відчувала цього. Мене завжди оточували і оточують цікаві люди. Я отримую велике задоволення від спілкування. Є невелика особливість: наше знайомство або розмова може починатися з будь-якої теми, але вона майже завжди закінчується процесом закоханості в наші продукти.
Ти не можеш працювати в проєкті, якщо ти не повністю закоханий у нього і не віриш, що саме це місце є твоїм справжнім. А тоді немає жодної різниці в гендері — люди завжди це відчувають.
Не менш важливим є професіоналізм. Ти повинен бути "докою" у своїй справі, без цього ніяк. Дуже сильно допомагає системне мислення, аналітичні навички та математичний склад розуму.
Нічого ж не змінюється: на довгій дистанції ти біжиш марафон, і тут без якості рішень, витримки та віри в результат ти не витримаєш.
Мені завжди щастить: поруч зі мною люди, деяких із них я знаю вже більше 10 років. Але кожна зустріч приносить щось нове і цікаве. Іноді це справжні баталії, але потім усе завершується великим чаюванням.
— Які якості жіночого лідерства, на вашу думку, сьогодні найбільш недооцінені в бізнесі? Чи змінюється культура компанії, коли її очолює жінка?
— Я не хочу відокремлювати жіноче та чоловіче лідерство. Для мене немає різниці у статі. Є лідери і є керівники. Лідер — це коли ти надихаєш і йдеш разом із командою. Справжній лідер чує, відчуває, підтримує. Але він також уміє бути жорстким у своїх рішеннях. Жорсткі рішення є завжди, і вони потрібні. І ти ухвалюєш їх, спираючись на цінності компанії та свої власні. Так, ти захищаєш компанію, але рішення має бути збалансованим і не порушувати ці цінності.
Коли компанію очолює лідер, культура справді може змінюватися. І це про уважність до людей, і про якість комунікації, і про сенси всередині компанії. Але при цьому це ніколи не означає зниження вимогливості або відсутність відповідальності. Це про повагу — і до людей, і до цілей, і до результатів.
Але поділюся своїм секретом: тільки щасливі люди створюють щасливі продукти. Тому іноді свою розмову я починаю з дивного запитання: "Чи щасливі ви сьогодні?" Під час війни у власному домі це іноді складне питання. Але саме війна навчила мене цінувати кожну мить і проживати її тут і зараз, розкриваючись на 100%.
— Яку пораду ви дали б молодим жінкам, які мріють керувати великими компаніями?
— Моя порада — не чекати дозволу бути сильною і не боятися мріяти. Не чекати, поки хтось визнає, що ви готові. Вчитися, працювати, брати відповідальність, не боятися складних рішень і не намагатися бути "зручною" ціною власних амбіцій.
Важливо щодня піднімати для себе планку, ставити нові цілі, радіти і цінувати отримані результати, людей, з якими ви їх разом створюєте. Ділитися своїм досвідом, бути поруч із людьми, давати енергію і залишатися відкритою, щоб отримувати її у відповідь.
Ще одна важлива річ — не будувати кар'єру лише на витривалості. Так, сила потрібна. Але не менше потрібні мислення, система, внутрішня опора і розуміння себе. Велика роль — це не лише про статус, це про масштаб відповідальності.
— Яким є ваш особистий принцип управління, без якого ви не уявляєте жодного робочого дня?
— Мій принцип управління дуже простий: завжди вірити в свої сили і сили команди. Вірити в те, що ми можемо робити великі справи, круті проєкти. Енергія людей, які вірять у результат, здатна робити неможливе.
— Як вам вдається поєднувати інтенсивну роботу на посаді CEO із особистим життям і відновленням? Чи є у вас ритуали або звички, які допомагають тримати баланс і не вигоріти? Хто або що найбільше підтримує вас у складні часи?
— Якщо чесно, слово "баланс" для мене не означає ідеальну рівновагу щодня. Радше це постійне повернення до себе і розуміння, де я зараз, скільки в мене ресурсу і що мені потрібно, щоб не втратити внутрішню опору.
Мені дуже допомагають прості речі: час на тишу, чай як момент паузи, розмова з близькими, інколи — читання, інколи — просто можливість побути без рішень і без шуму. Для мене важливо хоча б ненадовго виходити з операційного потоку, щоб знову бачити ширшу картину.
У складні часи мене найбільше підтримують люди. Моя команда, моя родина, ті, хто поруч не лише в моменти успіху. А ще мене підтримує відчуття сенсу. Коли ти розумієш, заради чого все це, витримувати набагато легше.
— Що особисто для вас означає сьогодні успіх?
— Сьогодні успіх для мене — це не тільки цифри, хоча результат, звісно, важливий. Успіх — це коли ти будуєш щось справжнє, коли команда росте разом із бізнесом, коли твої рішення мають сенс і коли ти можеш поважати себе за той шлях, яким ідеш.
— Яким ви бачите майбутнє чайної культури в Україні і майбутнє "Трипільського сонця"?
— Вірю, що чайна культура в Україні буде ставати глибшою, більш усвідомленою і більш емоційною. Український споживач уже давно не дивиться на чай лише як на базовий продукт. Люди шукають смак, емоцію, якість, натуральність. І мені здається, що в цьому є велике майбутнє для українських виробників — не копіювати чужі підходи, а створювати власну сучасну культуру чаю.
Майбутнє ж "Трипільського сонця" я бачу у зміцненні позицій в Україні та активному розвитку на зовнішніх ринках. Ми вже довели, що можемо створювати бренди, які цікаві споживачу, і тепер наше завдання — масштабувати цей результат.
— Якщо описати вашу кар'єру як чашку чаю — яким би він був на смак?
— Це був би складний, насичений смак. З міцною основою, з гіркуватими нотами досвіду, але обов'язково з теплом і довгим післясмаком. Не простий чай, але справжній.