Гаманець плюс життя. Вигідно лікуватися у приватних клініках
Хоча перша приватна клініка в Україні з'явилася ще в 1992 р., однозначного ставлення до платних медичних послуг наше суспільство досі так і не виробила. Хтось вважає, що приватна медицина куди краще державній, хтось нарікає на те, що приватники "просто викачують гроші", хтось обурюється цінами на послуги.
Попит визначає пропозицію
Згідно статистичними даними за 2017 р. 10% всіх медичних послуг в нашій країні надають приватні клініки, медико-діагностичні центри та спеціалісти-"індивідуалісти", ведуть прийом в окремих, самостійно обладнаних кабінетах. Від державних поліклінік і лікарень всіх їх відрізняє те, що на будь-якому етапі власної діяльності, починаючи від робіт по будівництву і обладнанню і закінчуючи особливостями взаємодії з клієнтами і засобами реклами, вони діють хоч і в строгих рамках відповідного законодавства, але виключно на свій страх і ризик. У тому числі фінансове.
Тому левова частка послуг у сфері приватної медицини пропонується в найбільш затребуваних областях. Це стоматологія, офтальмологія, гінекологія, хірургія, лікування захворювань серцево-судинної і нервової системи і т. д. І, звичайно, діагностика, оскільки лікування будь-якого захворювання починається з його ідентифікації.
Сьогодні на українському ринку медпослуг працюють близько 50 тис. установ, хоча великих гравців всього близько десятка. Незважаючи на деякий застій у 2014-2015 роках, ринок продовжує розвиватися. І хоча нові клініки з'являються рідко, вже існуючі активно працюють над розширенням спектра послуг і відкриттям філій.
Як наслідок, в 2016-му обсяг ринку приватних медпослуг вперше переступив позначку в 10 млрд грн - приватники заробили 11,7 млрд грн. Для порівняння: держбюджет на 2016 р. на медицину було закладено 56,5 млрд грн.
Сьогодні близько 15% українців можуть дозволити собі лікуватися у приватників. Аналітики ж вважають, що розпочата в країні медреформа призведе до нового витка розвитку приватної медицини - вже з 2020 р. держава перестане за замовчуванням фінансувати вторинну і третинну медичну допомогу, виділяючи гроші на конкретного пацієнта, а не лікарні. Так що пацієнти зможуть самі вибирати, в яку установу їм звернутися - державне (комунальне) або приватне. За даними компанії Pro-Consulting, у зв'язку з цими змінами прогнозується прихід у галузь іноземних інвесторів і щорічне зростання ринку на рівні 30%.
Мене часто запитують про те, як можна перевірити, не відправляє лікар пацієнта на непотрібну діагностику. Насправді у нас є дуже суворий контролер - страхові компанії, які скрупульозно стежать за тим, щоб в рахунку за медпослуги не було зайвого. Приватні клініки, які зацікавлені в збільшенні клієнтського потоку і, як наслідок, дорожать репутацією, працюють виключно згідно з міжнародними протоколами, де чітко прописано, що і навіщо призначати пацієнту.
У всьому світі прийнята система fast track, коли людина перебуває в стаціонарі мінімум часу, а більшість процедур проводяться амбулаторно.
Більшість операцій виконуються малоінвазивно, що дозволяє швидко перевести пацієнта на амбулаторне лікування. Якщо у звичайній лікарні пацієнт знаходиться, наприклад, п'ять днів, то у нас - добу. Система fast track допомагає великим приватним медичним мереж на зразок "Добробуту" встановлювати доступні ціни на свої послуги.
Ще один момент: у приватних клініках немає будь-яких прихованих платежів. Ні благодійних внесків на лікарню, ні подяк хірургів і анестезіологам. Пацієнт ще до лікування знає приблизну суму, в яку обійдеться його лікування.
Вигода під мікроскопом
Діяльність державних медичних установ забезпечується за рахунок держбюджету. Приватним клінікам доводиться закладати в ціну послуг і вартість медтехніки, і оплату комунальних послуг та зарплату персоналу, і безліч інших складових. Звідси і удавана кричущою різниця між "безкоштовними" візитами в поліклініку і оплачуваними за фіксованою ціною консультаціями та/або досліджень у лікувально-діагностичних центрах.
Однак на ділі виявляється, що звертатися до приватників часто вигідніше. Для ілюстрації цього твердження достатньо взяти лише два показники: середню вартість робочої години в Україні та середню вартість загального аналізу крові у приватних лабораторіях.
За даними Мінфіну, в березні цього року середня зарплата в Україні склала 8382 грн, тобто близько 50 грн за годину. Середня вартість загального аналізу крові у приватній лабораторії - 120 грн. Щоб здати аналіз в державній поліклініці, пацієнту потрібно в порядку живої черги отримати в реєстратурі талон на відвідування дільничного лікаря, постояти в черзі до лікаря, отримати направлення на аналіз, вистояти чергу для здачі аналізу і потім сходити в поліклініку за результатами. І все це - в робочий час. Якщо дуже пощастить, то на все про все піде близько трьох годин. Згідно з попереднім розрахунком це еквівалентно 150 грн.
Що стосується платного аналізу, записатися на прийом можна за телефоном або онлайн, черг зазвичай немає, отримати результати можна в електронному вигляді в будь-який зручний час. Разом - не більше 30 хв. безпосередньо витраченого часу, що еквівалентно 25 грн. Таким чином, разом з вартістю аналізу загальний витрата коштів складе 145 грн. Так що вигода хоч і не принципова, але цілком очевидна.
Якщо ж додатково прийняти до уваги фізичний і психологічний комфорт, обумовлений як оснащенням приватних медустанов, так і гарантованим попереджувально-ввічливим ставленням до клієнта, то різниця стає ще більш явною.
Лікарні, які ми вибираємо
Ще більш гостро стоїть питання вигоди при лікуванні хронічних захворювань або перебування в стаціонарі. Сучасні комплекси обладнання, необхідні для переміщення, обстеження та лікування пацієнтів, коштують дуже недешево, і дозволити собі їх можуть дуже небагато клінік. Як правило, новітнє обладнання з'являється в приватних медустановах - навіть українських інтернів намагаються навчати саме там.
Але висока вартість обладнання відбивається і на вартості лікування, часто просто лякаючи пацієнта. У той же час в державних лікарнях, незважаючи на публічну боротьбу з корупцією, цілком матеріальні "подяки" потрібно роздати всім - від лікарів до санітарок. До цього варто приплюсувати вартість ліків і обстежень, необхідність організувати догляд і харчування хворого і безліч інших прихованих платежів. При ретельному підрахунку виходить, що вартість лікування в приватній клініці часто порівнянна з лікуванням у державній. Ось тільки в першій немає ні черг, ні облуплених стін, ні байдужого медперсоналу.
З відкриттям повноцінних хірургічних стаціонарів, де успішно проводять навіть такі складні втручання, як операції на серці, міф про те, що приватна медицина в Україні - це виключно діагностика, розвіяний. А ось думка про те, що лікуватися в платній клініці, тим більше оперуватися, занадто дорого, поки поширене.
Між тим, враховуючи абсолютну прозорість платежів в приватній медицині, в середньому хірургічне лікування в платній клініці обійдеться не більше ніж на 30% дорожче в порівнянні з державною.
Нещодавно до нас привезли трирічного хлопчика, який розрубав пальчик. Все лікування, враховуючи обстеження, консультації лікарів, операцію і перебування в стаціонарі, коштувало близько 7 тис. грн.
Побоювання, що приватні клініки прагнуть затримати пацієнтів у стаціонарі, щоб заробити побільше, теж безпідставні. Щоб заробити, клініці потрібно швидко поставити пацієнта на ноги і виписати зі стаціонару, звільняючи місце для наступного пацієнта.
Проста арифметика: якщо людина затримається в стаціонарі на день, медцентр заробить на ньому близько 3000-3500 грн (це одномісна палата, халат, рушник, тапочки, триразове харчування, супровід доктора та іншого медперсоналу, перев'язки тощо), але за браком місця не зможе приступити до лікування такого пацієнта, якого операція буде коштувати, наприклад, 15 тис. грн.
