• USD 39.5
  • EUR 42.3
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Привіт Гонтарєвої. Невдалі підсумки торгівлі тиснуть на курс гривні (ІНФОГРАФІКА)

Україна нарощує імпорт швидше експорту, а від позитивного сальдо зовнішньої торгівлі залишилися одні спогади
Фото: argumentua.com
Фото: argumentua.com
Реклама на dsnews.ua

Зовнішня торгівля — одна з найважливіших сфер, де українська економіка продовжує падати. Це тягне за собою вниз ВВП, гривню і реальні доходи населення, здіймаючи в той же час споживчі ціни. Тому перспективи нашого експорту важливі для будь-якого українця, навіть якщо йому немає до них діла.

Саме по собі скорочення експорту в 2016 р. виглядає не дуже страшним. За даними Держстату, обсяг проданих за кордон товарів і послуг скоротився на 4,1% — до $44,89 млрд. До 2015 р. падіння було більш серйозним — на цілих 27%. І якщо подивитися на темпи падіння протягом 2016 р., то побачимо, що справи йдуть на поправку. У першому кварталі експорт скоротився на 15,1% порівняно з тим же періодом 2015 р., у другому кварталі — вже тільки на 3,3%, у третьому — на 5%, зате в четвертому виріс на 6,4%. Можна припустити, що український експорт вже вибрався зі свого дна і в 2017 р. продовжить траєкторію зростання.

Однак для платіжного балансу країни і, як наслідок, для курсу гривні важлива динаміка не лише експорту, але й імпорту. А тут справи набагато сумніше. Сальдо зовнішньоторговельного балансу погіршується і ще навіть не нащупало своє дно. У 2014 р. Україна мала позитивне сальдо (перевищення експорту над імпортом) в обсязі $3,36 млрд. До 2015 р. імпорт в Україну скоротився на 29,3%, тобто навіть сильніше, ніж експорт, і в результаті сальдо покращився, досягнувши $3,83 млрд. Але в 2016 р. сальдо зменшилося більш ніж в 11 разів — до $0,34 млрд. Тому що імпорт в минулому році піднімався випереджаючими темпами порівняно з експортом і за підсумками року виріс на 3,7% — до $44,55 млрд. Якщо така динаміка продовжиться, то в 2017 р. ми будемо мати від'ємне сальдо в розмірі декількох мільярдів доларів.

Говорячи про перспективи, звичайно, не можна не згадати про Росії. Наш експорт туди впав за три роки (2016-й порівняно з 2013-м) в 3,1 рази, в тому числі за останній рік — на 15%. У той же час наш імпорт звідти скоротився ще більше — в 4,3 рази за три роки і на 30,7% за останній рік. В результаті якщо в 2013-му ми мали в торгівлі з Росією від'ємне сальдо в розмірі $4 млрд, 2015-му — $0,3 млрд, то в 2016-му — позитивне сальдо більш $1 млрд.

Імпорт з Росії склав в минулому році менше $5,7 млрд. Основна частина цієї суми припадає на нафтопродукти, твели для АЕС, добрива, продукцію металургії, пластмаси і полімери. Довести цю суму до нуля — завдання цілком вирішуване. За три роки ми вже вирішили її на 77%. Але у цій торговельній війні ми пов'язані нормами СОТ, а тому не можемо взяти і заборонити будь-імпорт з Росії. Повністю розірвати всі економічні відносини з РФ ми теж не можемо — принаймні, поки Євросоюз потребує постачання по нашій ГТС російського газу (у тому числі і для реекспорту нам). І вже точно нам не можна навіть заїкатися про наміри самим заблокувати транзит: "Газпром" тільки й чекає аргументів на користь всяких обхідних газопроводів в Європу.

З тих $6,7 млрд, які ми заробили в минулому році на експорті в РФ, майже половина, $3,1 млрд, — це оплата за послуги. З них левова частка, $2,6 млрд, — оплата за транзит природного газу, нафти та аміаку. До речі, за рік ця сума зросла на 16,5% (завдяки збільшенню транзиту газу, тоді як транзит нафти та аміаку скоротився). Транзит газу зріс завдяки збільшенню поставок в ЄС для реекспорту нам.

Що стосується експорту в РФ наших товарів, то він у минулому році склав всього $3,6 млрд, або менше 10% від загального обсягу експорту товарів з України ($36,4 млрд). У 2013 р. на російський напрямок доводилося 23,8%, а на ЄС — 26,5% наших товарних поставок за кордон. У 2016 р. частка ЄС в українському експорті товарів досягла 37,1%. Від продажу своєї продукції у країнах ЄС ми виручили $13,5 млрд, що на 3,7% більше, ніж у 2015 р. Це, звісно, невелике зростання, але все-таки важливий, оскільки мова йде про найбільшому торговому партнері України.

Реклама на dsnews.ua

Особливо помітно зросли поставки нашої продукції в Польщу (+$223 млн), Румунії (+$147 млн), Угорщину (+$144 млн.), Німеччини (+$96 млн) і Нідерланди (+$91 млн). Серед інших великих торговельних партнерів України суттєво наростили обсяги закупівель наших товарів Індія (+$459 млн), Єгипет (+$187 млн.), Індонезія (+$180 млн), Іран (+$172 млн), Бангладеш (+$120 млн) і Таїланд (+$79 млн).

Локомотивом українського експорту виступила продукція АПК, яка показала приріст продажів на зовнішніх ринках на 5%. Її частка в загальному обсязі товарних поставок за кордон збільшилася з 38 до 42%. Агентство Bloomberg навіть опублікувало статтю про зовнішньоторговельних успіхи українських аграріїв, де наводяться слова міністра агрополітики України Тараса Кутового, який заявив, що одного разу наша країна зможе прогодувати півмільярда людей. Основний внесок у згадане досягнення вніс експорт рослинних і тваринних олій та жирів (насамперед соняшникової олії), виріс на 20%. У той же час експорт зернових збільшився лише на 0,3%.

У той же час головним гальмом виявилася продукція металургії. Її експорт впав на 12%, а частка в загальному обсязі товарних поставок за кордон скоротилася з 25 до 23%. І якщо в цьому році металурги не почнуть відновлювати втрачені позиції (тут визначальний вплив може надати блокада вугілля з території ОРДЛО), то зусиль одних аграріїв, швидше за все, не вистачить, щоб утримати український експорт від нового падіння.

    Реклама на dsnews.ua