Війни майбутнього. Як США мають намір виграти гонку гібридних озброєнь

У 2018 фінансовому році (він почнеться 1 жовтня 2017 р.) військовий бюджет США буде збільшено на $54 млрд, або майже на 9%, порівняно з 2017 ф. р., в якому оборонні витрати заплановані на рівні $611 млрд.

Проте збройні сили США отримають не тільки кількісний приріст. Нова адміністрація у Вашингтоні хоче вирішити два завдання. У стратегічному плані – стати недосяжними в будь-якій гонці озброєнь. В тактичному – бути готовими до гібридної війни, наприклад, в Європі та на Близькому Сході. До речі, новий міністр оборони США генерал Джеймс Маттіс говорив про "гібридних ворогів" і про необхідність "гібридних збройних сил", щоб протистояти їм, ще у лютому 2009-го.

Щоб вирішити ці завдання, потрібна не просто нова техніка, а нові військові технології. "ДС" зібрала інформацію про новітні види озброєнь, які створюються зараз у США різними структурами Пентагону і найбільшими приватними компаніями, які виконують оборонні замовлення.

Надсекретний шаттл X-37B

Самим таємничим літальним апаратом американських військово-повітряних сил є безпілотний шаттл X-37B, кружащийся на низькій навколоземній орбіті з 20 травня 2015 р. Компанія Boeing побудувала для ВПС США два таких апарати. Починаючи з 2010 р. вони стартували в загальній складності чотири рази. Перша місія тривала 224 дні, друга – 469, третя – 674 дня.

Однак, як зазначає німецький телеканал N24, всі сім років подробиці польотів X-37B і проведених досліджень покриті секретністю. В інтернеті є докази злетів і посадок. Але цим все закінчується. Офіційні особи у своїх коментарях дуже скромні.

За заявами Boeing, ВПС США використовують X-37B для вивчення технологій багаторазового використання човника в довгострокових космічних цілях. З того, що просочилася в ЗМІ, відомо, що в ході нинішнього польоту X-37B провів випробування нових матеріалів, які будуть застосовуватися в умовах невагомості, а також "космічних вітрил" і іонних двигунів для польотів в глибокий космос. Говорячи про третьому польоті, військові називали X-37B платформою для тестування новітніх систем термозахисту, сонячного електропостачання, моделювання навколишнього середовища, автономного регулювання і посадки, а також алгоритмів управління. Але при цьому не забували підкреслювати: "Місія повністю засекречена".

Так що про справжні цілі польотів знають тільки особи з допуском до таємниць. Тим часом в інтернеті можна знайти безліч версій: від глобального шпигунства, включаючи стеження за китайськими орбітальними станціями, до кінетичного зброї для поразки наземних цілей з космосу.

По зовнішньому вигляду X-37B схожий на вже зняті з виробництва космічні човники NASA, але уп'ятеро менше їх за розміром. Його довжина 8,9 м, висота 2,9 м, розмах крил 4,5 м, максимальна злітна маса близько 4900 кг Шаттл не призначений для перевезення людей, але має вантажний відсік, що за обсягом порівнянний з багажником пікапа. Цього достатньо для розміщення в ньому невеликого супутника.

NASA і Boeing працювали над X-37B з кінця 1990-х. Цей проект був переданий Агентству передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA) в 2004 р. та взято під опіку ВПС США в 2006 р. Шаттл виводиться на орбіту за допомогою одноразової ракети-носія Atlas V виробництва United Launch Alliance – спільного підприємства Boeing і Lockheed Martin, приземляється самостійно.

У 2014 р. NASA повідомила про згоду надати ВПС США два ангари в Космічному центрі Кеннеді у Флориді для підготовки X-37B до висновку в космос. Там же військові планують проводити посадку шатла, що дозволить заощадити гроші на транзиті та підготовці до наступного польоту.

Військовий космоплан XS-1

У квітні 2016 р. почався другий етап створення багаторазового космічного безпілотного апарату XS-1 з вертикальним зльотом і горизонтальної посадкою. Космоплан повинен складатися з двох основних частин: першої сходинки, яка по досягненні суборбитального космосу буде повертатися назад на Землю, і верхній сходинці, яка буде продовжувати політ і призначена для виведення на орбіту корисного вантажу. XS-1 зможе злітати з будь-якого аеродрому, не вимагаючи якоїсь особливої інфраструктури.

"На підготовку апарату до повторних запусках буде потрібно не більше 24 годин", – пообіцяв директор управління тактичних технологій (TTO) DARPA Бред Тазли, представляючи космоплан на конференції Geoint-2016. У своєму виступі Тазли вказав на значення XS-1 як стримуючого фактора в умовах потенційного військово-космічного протистояння. "Якщо ви зможете запустити апарат протягом 24 годин, то супротивник двічі подумає, перш ніж загрожувати вашим національним інтересам в космосі", – підкреслив директор TTO.

Тазли курирує космічні програми DARPA – найскладніші і амбітні проекти Пентагону. Проект XS-1 був запущений в 2014 р. і є одним з найбільш капіталомістких проектів DARPA (загальний бюджет агентства, в 2017 ф. р. – $2,97 млрд). У ньому встигли взяти участь провідні компанії галузі: Boeing, Blue Origin, Masten Space Systems, Xcor Aerospace, Northrop Grumman, Virgin Galactic. У 2017 ф. р. на XS-1 виділено $50 млн. З самого початку проекту зазначалося, що "швидкий, доступний і регулярний вихід у космос має вирішальне значення для діяльності міноборони США".

За задумом розробників, космоплан зможе здійснювати 10 польотів протягом 10 днів, піднімаючи на низьку навколоземну орбіту від 1360 до 2270 кг корисного вантажу. При цьому вартість одного рейсу складе всього $5 млн. Зараз ВВС США для доставки невеликих супутників на орбіту використовують чотирирівневі ракети-носії Minotaur IV з масою корисної навантаження 1730 кг Запуск однієї такої ракети коштує $55 млн.

Випробування космоплану призначені на 2020 р. "Перед першим запуском XS-1 планується випробування рухової установки, в ході якого ми підтвердимо, що апарат зможе витримати 10 запусків протягом 10 днів. Це дозволить суттєво знизити ймовірні ризики", – заявив Тазли.

У війнах майбутнього полем бою стане і ближній космос. Збройні лазерами супутники, далекі зенітні ракети та інші засоби знищення будуть методично винищувати орбітальні угруповання противника. Створення парку космопланов XS-1 дозволить Пентагону оперативно поповнювати свої супутникові флотилії. Завдяки цьому США зможуть знайти в навколоземному космічному просторі безроздільне панування.

Гіперзвукові розробки Lockheed Martin

В минулому році стало відомо про участь американської оборонної корпорації Lockheed Martin в двох гіперзвукових проектах DARPA. (Гіперзвуковий називають швидкість, що перевищує швидкість звуку в п'ять і більш разів.)

На даний момент абсолютним рекордом швидкості серед пілотованих літаків з прямоточними двигунами вважається 3529,56 км/год, що становить близько 3,3 швидкості звуку (на відповідній висоті). Цей рекорд був поставлений ще в 1976 р. стратегічним розвідником SR-71 Blackbird ("Чорний дрізд") виробництва Lockheed Martin. Всього вироблено 32 таких літака, вони були виведені з експлуатації в 1998 р.

У 2003 р. Lockheed Martin на замовлення DARPA почала конструювати винищувач-бомбардувальник HTV-3X Blackswift ("Чорний стриж"), здатний розганятися до 7 тис. км/год, тобто перевершувати швидкість звуку в 6,5 рази. Однак у 2008 р. цей проект був заморожений DARPA з-за фінансової кризи. Тим не менше компанія продовжувала роботу над літаком. В березні 2016 р. глава Lockheed Martin Мерилін Хьюсон оголосила про відновлення проекту. "Ми досягли декількох проривів на HTV-3X. Тепер в літака контрольована аеродинамічна конфігурація, здатна стабільно працювати від самого зльоту в дозвуковом, околозвуковом, надзвуковому і гиперзвуковом режимі. І саме головне, ми довели, що гіперзвуковий літак може бути отриманий за доступною ціною", – повідомила Хьюсон. За її словами, розробка, складання та випробувальні польоти прототипу обійдеться не більше ніж в $1 млрд.

Тоді ж глава Lockheed Martin розповіла про успішну роботу компанії над іншим проектом DARPA – ракетою HTV-2. За словами Хьюсон, ракета продемонструвала надійний і аеродинамічно стабільний керований політ на швидкостях, що перевищують 20 швидкостей звуку, тобто більше 21 тис. км/ч.

У вересні 2016 р. Пентагон оголосив про укладення з Lockheed Martin контракту на $147,3 млн за проектом Tactical Boost Glide, який, за інформацією DARPA, використовує технічні знання і уроки, витягнуті з розробки і льотних випробувань ракети HTV-2. Нова гиперзвуковая ракета буде служити носієм для корисного навантаження (в даному випадку – боєприпасів), яка потім відокремитися від ракети і відправиться до місця призначення на території супротивника.

Зграї дронов і рої микродронов

Не секрет, що сучасні військові літаки дуже дороги. Наприклад, винищувачі F-35B коштують по $134 млн, що робить їх привабливими цілями. DARPA хоче замінити їх зграями відносно недорогих дронов з очікуваним терміном служби близько 20 запусків. Такі дрони отримали назву "гремліни".

Представники DARPA кажуть, що вони розглядають гремлінів в якості проміжного варіанту між одноразовими ракетами повітря–повітря і винищувачами, службовцями протягом багатьох десятиліть. "Ми не будемо втрачати весь планер, двигуни, бортове обладнання після кожного польоту, як відбувається з бойовими ракетами. У той же час ми не будемо нести тягар дорогого ремонту і сервісного обслуговування сучасних багаторазових систем, які залишаються на службі десятки років", – заявив заступник директора Управління стратегічних технологій (STO) DARPA Ден Пэтт.

Паралельно DARPA розробила безпілотник Tern для кораблів ВМС США і морської піхоти, який буде використовуватися для розвідки, спостереження і рекогносцировки, а також для наведення артилерії. Серійне виробництво безпілотника планується почати в 2018 р. Дрон здатний злітати вертикально, переходити в горизонтальний політ, а потім повертатися у вертикальний режим для посадки. Завдяки вертикальному зльоту Tern підходить для використання на невеликих кораблях. Дальність польоту апарата складе понад 1100 км.

Тим часом умільці з секретного Управління стратегічних можливостей (SCO) Пентагону навчилися створювати зовсім дрібні, довжиною 30 см, самоврядні дрони, здатні вести себе, як ройные комахи. У жовтні 2016 р. ВПС США провели перший тестовий скидання роя таких дронов з трьох винищувачів-бомбардувальників F/A-18E/F Super Hornet над поверхнею озера Чайна Лейк в Каліфорнії. Рой дронов Perdix, кожен з яких важить 290 г, налічував 103 одиниці. Микродроны продемонстрували просунуті технології ройного поведінки, коли весь масив безпілотників приймає колективне рішення про побудову в певну форму в небі або ж раптом зривається з місця і переміщується до нового місця дислокації. Дивно спостерігати за тим, як дрони вміло вишиковуються півколом або ж злітаються до певної точки і починають кружляти прямо над нею. Дрони Perdix постійно спілкуються між собою, це свого роду складний колективний організм.

А в Управлінні військово-морських досліджень (ONR) створили систему Locust (LOw-CostUavSwarmTechnology), выстреливающую численних ройных дронов з наземних установок. Дрони ці спочатку схожі на ракети, але після пострілу випускають крила і стає більше схожі на звичайні безпілотники. Дрони Locust також здатні приймати колективні рішення і існувати в небі повністю автономно.

Нові види машин для вбивства

Якщо спуститися з небес на землю, то побачимо безліч нових систем, готових до розгортання на сучасному полі битви. Наприклад, компанія QinetiQ North America створила для армії США систему Maars (Modular Advanced Armed Robotic System). Це невелика гусенична машина, оснащена різного роду озброєнням, камерами денного та нічного бачення, системою виявлення ворожого вогню і багатьом іншим, що робить її, по суті, універсальною машиною для вбивства.

Компанія BAE Systems створила робота Black Knight ("Чорний лицар"). Цей невеликий танк здатний виконувати функції звичайного повнорозмірного танка, але більш маневрений і не потребує екіпажі. Національний інженерно-технологічний центр робототехніки (NREC) розробив для Black Knight системи виявлення перешкод і планування маршруту. Дизельний двигун "Чорного лицаря" потужністю 300 л. с. дає йому можливість розвивати швидкість до 77 км/год, а гусеничний привід робить його дуже мобільним в екстремальних умовах бездоріжжя. 12-тонний танк-робот може доставлятися на полі бою вантажним літаком C-130.

Втім, солдати теж не залишаться не при справах. Для них техаська компанія TrackingPoint створила Mile Maker – розумну гвинтівку, оснащену комп'ютерною системою, здатною виявляти точне місце, в яке вдарить куля. Mile Maker вимірює швидкість вітру, температуру та інші атмосферні дані, щоб розрахувати точне місце попадання кулі, коли його навіть снайпер не зміг би побачити через оптику. Така гвинтівка дозволяє стати снайпером без підготовки і здійснювати до 70% влучних пострілів на відстані в 1,5 км, що буде хорошим результатом для будь-якого стрілка. Зброю також можна підключити до бездротового пристрою, щоб передавати в штаб відео, яке знімає гвинтівка.

Серед новітніх розробок, які вже реалізуються у виробництві, варто відзначити Extreme Accuracy Tasked Ordnance (Exacto) – створені в DARPA самонавідні кулі 50-го калібру, які можуть змінювати свій курс прямо в середині польоту. Вбудована система наведення управляє невеликими закрилками на поверхні кулі і дозволяє їй коригувати курс з урахуванням руху мети.

Коментуючи результати випробувань, керівник програми Exacto Джером Данн підкреслив, що неможливе раніше безперервне наведення малокаліберного снаряда на мету тепер стало можливим. "Демонстративна стрільба з стандартної гвинтівки показала, що куля Exacto здатна вражати рухомі і вислизаючі цілі з неймовірною точністю, чого неможливо досягти стріляниною звичайною чергою. Поєднання технології Exacto і 50-го калібру є серйозним проривом, що відкриває шлях до створення керованих снарядів будь-якого калібру", – заявив Данн.

Зрозуміло, що самонавідні кулі будуть коштувати недешево. Але завдяки їм снайпери зможуть вражати цілі швидше і з більшою точністю. І навіть солдатів, не навчений стріляти з снайперської гвинтівки, зможе потрапити у ворога з першого разу.

Гнучка броня від NRL

Військові США думають і про захист власних солдатів. Днями NRL (Військово-морська дослідна лабораторія) повідомила про створення нового матеріалу для броні, який відрізняється від всіх інших легкістю і восстанавливаемостью. Термопластичний полімер твердне під впливом ударів, але після цього його знову можна повернути в первісний стан. Доктор Майк Роланд з NRL пояснив, що краї пошкодженої ділянки пластини легко сплавляються, відновлюючи структуру бронежилета чи іншого предмета, виготовленого з цього матеріалу. Полімер буде використаний для створення легкої, прозорої та гнучкої броні, здатної витримати навіть множинні потрапляння куль.

А повернувшись з бойової операції, солдат зможе сам полагодити свій бронежилет. Достатньо лише нагріти пошкоджені ділянки приблизно до 100°C за допомогою якого-небудь гарячого предмета, наприклад праски, і полімер знову стає цілісною і м'яким..

Автономний корабель Actuv

Роботизація торкнулася і ВМС США. У 2018 р. повинні завершитися випробування автономного корабля Actuv, чия назва розшифровується як Anti-Submarine Warfare Continuous Trail Unmanned Vessel ("безпілотне судно для постійного відстеження бойових підводних човнів ворога"). Агентство DARPA почала роботу над ним в 2010 р., а в січні 2016 р. побудоване судно було спущено на воду морського дока в Портленді, штат Орегон. Actuv має довжину 40 м і важить 140 т, що робить його найбільшим безпілотним кораблем в світі.

Насамперед Actuv пройшов випробування на швидкісні показники. Судно повністю задовольнило встановленим вимогам, зокрема, досяг обіцяної максимальної швидкості в 50 км/год. Планується, що в реальних умовах безпілотний корабель зможе показувати набагато більш високу швидкість.

У жовтні 2016 р. Actuv відправився в перше плавання з корисним навантаженням. Воно проходило на відкритій воді біля берегів Каліфорнії. Тестування корабля триватиме два роки. Коли він вступить в дію, то зможе перебувати в морі місяцями, виконуючи різні завдання.

Actuv оснащено радарами далекого і ближнього діапазону для виявлення субмарин і працює на базі дуже тихого дизель-електричного двигуна, що ускладнює його потенційне виявлення. Завдяки своїм системам корабель зможе довгий час переслідувати ворога і всіляко заважати виконанню запланованих операцій.

Крім того, судно можна буде використовувати для знешкодження мін, а також для доставки різних вантажів на інші кораблі. Як заявив заступник директора DARPA Стів Уолкер, "Actuv буде працювати спільно з звичайними кораблями і безпілотними підводними апаратами".

Вартість роботи безпілотного корабля складе $700 в день, що у кілька десятків разів нижче щоденних витрат на утримання одного укомплектованого екіпажем есмінця ($15-20 тис.). Хоча зараз військові не планують встановлювати на Actuv зброю, така можливість розглядається фахівцями DARPA на майбутнє.

Лазерна зброя для неба, землі і моря

Рік тому керівництво збройних сил США оголосило, що воно не тільки впритул підійшло до постановки на озброєння лазерних систем, але і очікує, що технологія з "Зоряних воєн" стане стандартом американської армії до 2023 р. і буде використовуватися на будь-яких полях бойових дій в майбутньому. У створенні та впровадженні цієї технології беруть участь відразу кілька високотехнологічних компаній.

Директор і головний інженер відділу розробки систем спрямованої енергії компанії Lockheed Martin Підлогу Шэттак стверджує, що технології лазерного зброї вже в достатній мірі відпрацьовані та надійні, щоб військові могли прийняти бойові лазери на озброєння. За його словами, бойові лазери Lockheed Martin потужністю 15, 30 і 60 кВт можуть бути встановлені практично на будь-яку платформу, включаючи машину, корабель чи літак.

Авіабудівний концерн Boeing розробив Laser Compact Weapons System (CLWS), успішно показала себе під час польових випробувань. Система монтується на звичайному треножном тримачі на землі або на рухомому транспортному засобі зразок військового позашляховика і здатна збити ворожий безпілотник або квадрокоптер буквально за 15 сек. CLWS є зменшеним варіантом іншої розробки Boeing під назвою High Energy Laser Mobile Demonstrator, яка кріпиться на більш великих транспортних засобах і здатна знищувати в повітрі ворожі ракети.

А компанія General Atomics Aeronautical Systems оголосила про створення тактичного бойового твердотільного високоенергетичного лазера третього покоління. Лазерна система є модульною і може бути зібрана для потужності випромінювання в 75, 150 і 300 кВт. Зброя виконана в компактному корпусі і може бути встановлено на реактивному ударному безпілотник Avenger.

На борту десантного корабля USS Ponce, що несе службу в Перській затоці, вже встановлена створена в ONR система бойового лазера (LaWS) потужністю 30 кВт, здатна збивати ракети, дрони і навіть топити кораблі. По мірі вдосконалення система стає все менше в розмірах і все більш ефективною, і творці сподіваються, що одного разу її можна буде поставити на літаки, замінивши ракети. Вартість одного пострілу з LaWS складає всього лише $0,6.

Рельсопушка для Zumwalt

Компанія BAE Systems створила для ВМС США електромагнітну рельсопушку (railgun), яка не використовує паливо для запуску снаряда, а замість цього використовує два провідних рейки, підключених до джерела потужного постійного струму. Коли металевий снаряд розміщується на рейках, він замикає ланцюг, чим викликає потужний і різкий імпульс електричного струму, що збуджує магнітне поле, яке, в свою чергу, з величезною силою штовхає снаряд по рейках. Снаряд, запущений рельсопушкой, має швидкість понад 10 тис. км/год і менш ніж за 2 хв. може вразити ціль на відстані до 300 км.

З-за розмірів і енергетичної потреби рельсопушки вона обмежена у використанні кораблями. Планується, що її встановлять на новітній американський есмінець класу Zumwalt, який може бути спущений на воду в 2018 р. Електромагнітна зброя буде розміщено в одній з передніх гарматних веж і замінить 155-мм артилерійське знаряддя, що стріляє реактивними снарядами.