"Слуга народу" Віталій Безгін: Спочатку утворимо квазіпрефектури, а потім будемо міняти під це Конституцію

Про децентралізацію, префектури та Конгрес місцевих і регіональних влад "ДС" поговорила з народним депутатом від "Слуги народу", головою підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталієм Безгіним

Віталій Безгін / УНІАН

"ДС" Наприкінці 2020 року міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов заявив, що основна мета влади на наступний рік — завершити реформу децентралізації. Що ще треба зробити, щоб сказати — реформа завершена?

В.Б. Це постійний процес, який точно не можна завершити в одну мить. Ми маємо основу, можемо вважати метафорично, що побудували фундамент і стіни будинку, який треба постійно наповнювати. Про що я? Про те, що є питання, наприклад, земельного законодавства, яке зараз розглядається в Раді. Чи це питання, яке стосується громад? Так, безпосередньо цей законопроект стосується громад, тому що земля і нерухомість — одні з джерел наповнення місцевих бюджетів. Ще є питання адміністрування місцевих податків: ми розуміємо, що державна фіскальна служба не зацікавлена адмініструвати місцеві податки просто тому, що вона спрямована здебільше на адміністрування ПДВ, який йде в центральний бюджет. Треба питання з місцевими податками врегулювати? Треба. Окрім цього, ще є питання перегляду розподілу податку на доходи фізичних осіб. Це будуть ключові дискусії в стінах парламенту у 2021 році стосовно органів самоврядування і децентралізації влади.

"ДС" У минулому році змінився адміністративно-територіальний устрій України, було утворено 136 нових районів. Що зараз відбувається з цими новоутвореннями? Бюджетні програми переписані? Майно переділене? Незадоволених громад немає?

В.Б. Ми маємо розуміти, що райони не зовсім стосуються місцевого самоврядування. Райради мають обмежені повноваження, ми не могли їх ліквідувати через те, що вони є в Конституції, це передбачає зміни до Основного закону. Тим не менше ми змінили Бюджетний кодекс, відповідно передали максимальну кількість ресурсів громадам. Після цього ухвалили законопроект №3651-д, який зобов'язав до липня 2021 року передавати майно на громади. Зараз більше 99% майна вже передано, що набагато швидше, ніж вимагали норми закону, і ніж ми очікували. Чи задоволені громади? Звісно, здебільшого задоволені. Чи задоволені районні ради? Напевно, не дуже. Такий баланс сил наразі існує. Що далі — змінами до Конституції треба це питання підчищати. Але його треба адресувати більшості парламентських фракцій та груп, а не тільки монобільшості.

"ДС" Чим зараз займаються райради, якщо більшість повноважень, бюджети перейшли до ОТГ?

В.Б. Вони займаються передачею майна, десь продукуванням політичних позицій, десь тренуванням. Зокрема, районні ради звертаються до нас з приводу законопроектів, що мають забезпечити громади землею. Там, де є нормальна взаємодія між райрадами і ОТГ, наприклад, як у Волинській області, там немає ніякої проблеми протистояння. Але, звісно, так не всюди.

"ДС" Коли будуть призначені 136 голів нових райдержадміністрацій?

В.Б. Не 136, а 119. Ми маємо це розуміти, тому що 119 на підконтрольній території. Інші — це тимчасово окуповані території Донецької, Луганської областей і Крим. В Криму 10 районів. Зараз призначено більше 80% голів плюс ми маємо розуміти, що у 18 громадах, де не відбулися вибори, (я маю на увазі 18 громад і райони Донецької, Луганської області) — там військово-цивільні адміністрації, призначення їх голів має іншу специфіку. Я думаю, що до кінця квітня — середини травня буде цілком вирішено кадрове питання в цьому аспекті.

"ДС" Чи відмовилася влада від ідеї префектур і префектів, якщо ні, то на якій вона стадії?

В.Б. Ні, не відмовилася. Ми розуміємо, що спочатку ми маємо впровадити квазі-префектури на базі місцевих адміністрацій. Відповідний законопроект №4298 "Про місцеві державні адміністрації" пройшов перше читання. Зараз почалася підготовка до другого читання. Фракція, що спамила правками земельний законопроект, те саме зробила і з цим проектом — там дві тисячі правок. Вчора ми почали їх розгрібати, чверть правок пройшли в межах робочої групи, в яку включили всіх експертів, представників всіх фракцій і груп. Запросили навіть колишнього віцепрем'єра Геннадія Зубка і колишнього премє'р-міністра Володимира Гройсмана. Подивимось, що з цього вийде. Тому спочатку треба впровадити це, а префектури будемо робити через зміни до Конституції.

"ДС" Указом Зеленського затверджено положення про Конгрес місцевих і регіональних влад. Як цей орган вплине на взаємодію центру і регіонів?

В.Б. Тут треба розмежовувати. По перше, згідно з указом це є дорадчий орган при президентові. Чому він потрібен? Тому що коли ми проводили адмінреформу, була велика проблема з відсутністю єдиної точки ухвалення рішень. Це відбувалося так: комітет консультується з Офісом президента, з ОДА, з міністерством. Міністерство — з ОП і так далі. Єдиного майданчику не було. Конгрес — це спроба створити саме такий майданчик. Ключове, що він не може замінити собою діяльність асоціацій громад. Асоціації діють окремо, прямо представляють позиції своїх членів, тобто громад. Наскільки створення Конгресу може мати позитивний вплив, побачимо безпосередньо за результатами.

"ДС" А коли перше засідання?

В.Б. Перше, установче, вже було. Я думаю, ключовим маркером буде навіть не перше засідання. Ключовим маркером будуть окреслені президентом дві задачі — зміни до Конституції і Муніципальний кодекс. Подивимось, як з цим впораються.

"ДС" Вашу ідею про те, що для координації реформи децентралізації потрібен профільний віцепрем'єр, досі не чують в Кабміні?

В.Б. Я залишаюся прихильником даної позиції. Безумовно, я вважаю, що цього не вистачає. Що зараз відбувається. Наприклад, під нові райони треба адаптувати систему судів. Хтось має це координувати? На моє переконання, посада віцепрем'єра є правильною з цієї точки зору. В нас вже був віцепрем'єр Зубко, який відповідав в тому числі за децентралізацію. Не бачу проблеми, чому б цю практику не повернути, але це питання майбутнього.