"З'їсти-то він з'їсть". Тваринництво в Україні може бути дуже прибутковою
Міф про "непотрібної" корові
Один з найпоширеніших аграрних міфів нашої країни свідчить: тваринництво в Україні збиткове. І справді, всі роки незалежності ми спостерігаємо виражений перекіс аграрного сектора в бік рослинництва, тоді як поголів'я худоби з радянської доби скоротилася у багато разів. Здавалося б, сам ринок показує: тваринництво збиткове.
Але якщо подивитися уважніше, то виявляється, що перекіс українського аграрного бізнесу в бік рослинництва - це "хвороба росту" АПК країни. Просто в цьому сегменті інвестиції дають куди більш швидку і велику віддачу. Можна вкласти гроші у вирощування соняшнику або пшениці і, знявши перший же урожай і відправивши його на експорт), отримати 10% прибутку за сезон. Дуже хороший за європейськими мірками дохід.
А от інвестиції в тваринництво окупаються куди повільніше - багато років. Так, тваринницькі комплекси можуть приносити стабільний прибуток десятиліттями, але в стабільних економічних умовах. Мабуть, тому й приділялося значно більше уваги рослинництву як способу заробити швидко і з меншими ризиками втратити вкладені гроші.
За даними Держстату, з 1991 р. чисельність великої рогатої худоби зменшилась майже в сім разів - з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина з дрібної рогатої худоби (вівці та кози) і свиням. Всі ці роки Україна втрачала молочне і м'ясне стадо. Чого, правда, не можна було сказати про птаха: виробництво курячих яєць і м'яса птиці зростала і продовжує зростати.
Однак тепер маятник гойднувся у зворотний бік. Все більше господарств - від дрібних приватних ферм і невеликих агропідприємств до великих вертикально-інтегрованих агрохолдингів - звертають увагу на тваринництво як на хороший джерело доходу. Лідирує тут, звичайно, птахівництво як сегмент з самою швидкою окупністю вкладених коштів.
Не випадково в січні-вересні 2018 р. порівняно з усім 2017-му експорт м'яса птиці зріс на 29%. Всього ж м'яса та харчових субпродуктів Україна за дев'ять місяців експортувала на $478,9 млн. Додамо сюди молоко і молочні продукти, яйця... Як бачимо, міф про збитковість тваринництва в Україні починає розсипатися на очах.
Сьогодні тваринництво в Україні стає високорентабельним насамперед у тих випадках, коли за нього беруться великі агрохолдинги. По-перше, вони можуть собі дозволити значні інвестиції в сучасні технології і самі продуктивні породи худоби. По-друге, сама структура таких холдингів дозволяє їм виробляти достатньо дешеві корми, а корму в тваринництві - один з основних факторів, що впливають на собівартість.
Хороший приклад тут - агрохолдинг Ukrlandfarming, який в Житомирській області завершує будівництво тваринницького комплексу по вирощуванню корів м'ясної породи. Раніше, в 2015 р., у Деснянському кластері Ukrlandfarming побудував тваринницький комплекс по відгодівлі ВРХ. Зараз активно завершується будівництво аналогічного комплексу на Поліссі. Кожен комплекс розрахований на 1 тис. голів одночасного утримання худоби з можливістю збільшення потужності до 10 тис. голів і більше. Всього ж з 11 виробничих кластерів холдингу розвивають тваринництво 10 кластерів.
Сьогодні Ukrlandfarming вирощує для виробництва яловичого м'яса і молока більше 40 тис. голів худоби. Також міститься 7 тис. голів ВРХ м'ясного напряму, в тому числі 2 тис. корів. 90% худоби в живій вазі Ukrlandfarming експортує в країни Близького Сходу і Північної Африки, ринок яких сьогодні найбільш привабливий. До того ж це вигідно з точки зору логістики, яка істотно впливає на собівартість продукції та ефективність напряму в цілому.
Очевидний спосіб
Одна з причин того, що тваринництво в Україні вважалося збитковим, - занадто високі витрати на вирощування худоби. В результаті за своєю собівартістю українське м'ясо просто не могло конкурувати з замороженої яловичиною з Аргентини або Австралії.
Щоб переломити ситуацію, українським агрохолдингам довелося шукати різні шляхи, як здешевити вирощування кожного кілограма м'яса. Велася робота і над кількісним складом стада, і над генетикою, поліпшувалась кормова база, впроваджувалися нові технології відгодівлі. Створювався спеціальний раціон для тварин, який складається із зерна, силосу і білкових кормів.
Як результат, сьогодні м'ясне поголів'я стало рентабельним. Якщо в цілому на м'ясних фермах 10% рентабельності вважається високим показником, то великі агрохолдинги довели рентабельність своїх м'ясних ферм до 25-30%, тобто вища за ставки банківського кредиту.
А молочне тваринництво може бути рентабельним далеко за 50%.
Як кажуть фахівці, великих витрат для утримання м'ясного поголів'я не потрібно. Потрібні якісні корми і простір - місця, де цього поголів'ю можна відпочити. Навіть у зимовий період, незалежно від температури, тварини добре себе почувають на свіжому повітрі. Ферму, де утримується близько 800 голів ВРХ, обслуговують 12 осіб - це не так багато.
Проте підходити до вибудовування м'ясо-молочного виробництва потрібно комплексно, тільки тоді воно буде рентабельним. Як правило, по кормовій базі у великих агровиробників є власні напрацювання, що дозволяють знижувати собівартість продукції. По-перше, це хороші силосні гібриди кукурудзи: коли врожайність становить в межах 500 ц/га, можна розраховувати на собівартість тонни в розмірі 400 грн. Також активно використовується сінажу з люцерни - теж дуже важливий корм і для молочного, і для м'ясного скотарства. З елеваторів на тваринницькі ферми направляються відходи зернових.
Якщо ж говорити про м'ясному скотарстві, то потрібно враховувати, що в Україні багато заплав річок, особливо на Чернігівщині, де землі не дуже родючі. Там є розливи, випаси, яри - дуже багато землі, використання якої коштує недорого, помітно менше, ніж орної.
Вже в квітні на ці випаси можна випускати м'ясну корову з телям чотирьох-п'яти місяців, тобто ці пасовища використовуються дуже ефективно. Восени теля важить вже від 200 до 250 кг, і його собівартість знаходиться в межах 5 грн за 1 кг ваги.
Зрозуміло, що собівартість збільшується у зимовий період, коли на фермі використовується силос, сінаж, людський працю, тоді собівартість теляти зростає до 30 грн за кілограм.
"Не можна сказати, що сьогодні тваринництво в Україні "в загоні". Просто люди дуже часто згадують про "славне минуле", коли було велике поголів'я, в тому числі великої рогатої худоби, - каже директор ТЗОВ "Баффало" групи МХП Руслан Пашьян. - А зараз інший час і галузь влаштована інакше. Раніше люди жили в селах і ходили на роботу в колгосп. Зараз на землі ніхто працювати не хоче, як результат ферми закриваються, поголів'я скорочується. Але при цьому наше підприємство налаштоване оптимістично, у нас великі плани в тому, що стосується тваринництва, ми готові розвиватися, показувати приклад іншим та ділитися з усіма охочими своїм досвідом".
Коли мені ставлять питання, які будувати металоконструкції, які будувати приміщення, які ставити доїльні зали або молокопроводи, я питаю, чи є гроші і є розуміння процесів, що відбуваються. Якщо є гроші, але немає розуміння, я рекомендую шукати правильного менеджера, у якого є досвід роботи, який не теоретично, а на практиці знає, що він може. І тоді з'являється шанс бути ефективним і не просто соціальний проект починати, а формувати його як бізнес.
Складових прибуткового тваринництва багато. В нашому випадку це перш за все ретельний підбір порід худоби. Також це менеджмент, технологічно правильний і грамотний. Це порядок на фермі. І мені не важливо, щоб на фермі був управитель за фахом зоотехнік або ветеринар. Звичайно, якщо він зоотехнік або ветеринар - це джекпот. Але мені важливо, щоб він був організованим людиною і чітко витримував технологічні процеси.
Читайте також:
